Одинадцяте Правило Чарівника, або Сповідниця
- Автор: Гудкайнд Терри
- Год: 2013
- Язык: украинский
- Год: Електронна книга "КОМПАС"
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «Одинадцяте Правило Чарівника, або Сповідниця». Краткое содержание книги:
Річард теж розуміє, що не зможе цьому запобігти, тому відчуває свою провину. Він поодинці повинен нести гріх, в якому не зважився б зізнатися навіть єдиній людині, яку любив… І яку втратив.
Приєднуйтесь до Річарда і Келен в заключному романі про одну з найдивовижніших і незабутніх пригод, коли-небудь описаних. Вона почалася з першого правила, а закінчиться правилом правил, неписаним правилом, правилом, негласним з давніх часів.
З новим сходом сонця, світ зміниться назавжди…
Ніккі підняла брову.
— Я сумніваюся, що, залишаючись на місці і бажаючи знайти рішення, вони змогли б допомогти йому краще.
Натан пробурчав у злагоді.
— Що щодо Замку Чарівників?
Ніккі повернулася і пішла по залу, кажучи через плече.
— Після того, як Кара і я скористалися Сильфідою, і перш, ніж відправитися в Тамаранг, Зедд збирався використати заклинання, щоб запечатати Замок.
— А як щодо решти — Чейза, Рейчел, і Джебр? — Запитав Натан.
— Джебр пропала деякий час назад. Зедд думає, що можливо, її зламало те, через що вона пройшла, і вона просто втекла.
— Або відьма знову захопила її свідомість, — запропонував Натан.
Ніккі опустила руки.
— Це теж можливо. Ми просто не знаємо. Рейчел теж зникла наступної ночі, за день до того, як з'явилася Сікс. Чейз пішов її шукати.
Натан розстроєно потряс головою.
— Я дуже не хочу застрявати тут, коли відбувається так багато подій.
— Зедд хотів, щоб ви обидва дізналися про проблеми з Замком Чарівників, — сказала Ніккі. — Він сказав, що тут можуть бути щити, що захищають Народний Палац, подібні тим, що були в Замку, тому він хоче, щоб ви були в курсі.
Немає ніякої інформації, як забруднення, викликане шимами, торкнеться чарівництва, чи буде воно перешкоджати всій подібній магії, чи воно є функцією місцеположення — тобто, чи може забруднення бути обмежене певною областю.
— Після того, як ми закінчимо тут, — вставила Кара, — Ніккі і я збираємося за допомогою Сильфіди відправитися в Тамаранг, щоб допомогти Зедду повернути силу лорду Ралу. Потім ми підемо за лордом Ралом.
Натан не заперечував, що тепер він носій лише титулу лорда Рала. Він краще когось іншого знав, що Річард був єдиним, кого пророцтво назвало їх ватажком.
Зрештою, саме Натан вперше виявив, що в пророцтві сказано, що у них є шанс вистояти проти шторму, який насувається, тільки якщо Річард очолить їх.
План Кари про те, що вони «потім підуть за лордом Ралом», став для Ніккі новиною. Якби вони знали, де знаходиться Річард, то відразу ж попрямувала б туди.
Поки Ніккі продовжувала відповідати на безперервний град запитань Енн, Натан вів їх через кілька досить простих проходів, поки вони нарешті не дійшли до проходу з важкими дубовими дверима в кінці. Коли Натан відкрив двері, всередину увірвалося холодне повітря.
Криваво-червоне небо вітало Ніккі, коли вона вийшла на платформу високо над валом зовнішньої стіни.
— Добрі духи, — прошепотіла вона собі. — Кожного разу, коли я їх бачу, це страшний шок.
Натан притулився до стіни біля неї. На тому, що очевидно було платформою спостереження, було місце тільки для двох чоловік. Енн і Кара спостерігали за ними з дверного отвору.
Висота викликала запаморочення. Ніккі вхопилася за високі оперізуючі залізні перила, нахилившись трохи, дивлячись убік. Вона могла бачити за краєм зовнішньої стіни і самим плато внизу всю рівнину Азеріт.
Земля безпосередньо навколо плато була вільна. Імперський Орден розбив табір на деякій відстані, очевидно не бажаючи привертати увагу обдарованих у палаці, перш ніж це буде абсолютно необхідно.
Оскільки Імперський Орден теж мав Сестер і навіть кілька молодих чарівників, які могли захистити їх від будь-якого чаклунства, Джеган хотів зберегти їх у запасі, тримаючи здоровими, сильними і живими, поки він не почне свій заключний напад.
Щільні багряні хмари нависли над безкрайньою рівниною, чорною від покриваючої її армії загарбників. Вони розсіялися всюди до самого горизонту у всіх напрямках. Ніккі потерла плечі від холоду, який вона відчула десь всередині.
Хоча з такої відстані було важко роздивитися деталі, вона знала, яке це, бути серед цих людей. Вона знала занадто добре, якими вони були. Вона знала занадто добре, якими були їхні офіцери. Вона знала занадто добре, яким був їхній лідер.
По шкірі Ніккі поповзли мурашки від ймовірності знову опинитися серед тих чоловіків. Коли вона була разом з тією армією, вона не приділяла багато часу думкам про те, наскільки не тільки фізично брудним, але й духовно низьким було все це воїнство. Як Королеова Рабів, вона була навмисно сліпа до цього.
Вона вважала, що такі тварини, як Джеган і його люди, були необхідні, щоб проповідувати людству більш високі ідеали. Милосердя, поширюване за допомогою звірства.
Озираючись назад на цю думку, вона навряд чи могла повірити, наскільки суперечливими ті переконання дійсно були, і що вона приймала їх, як належне.
І не тільки приймала їх, а й допомагала реалізовувати їх. Вона була настільки ефективна, приводячи у виконання вчення Ордена, що її прозвали Пані Смерть.