Одинадцяте Правило Чарівника, або Сповідниця

— Принаймні Ніккі встигла ввести в гру за владу Одена гравця, перш ніж шкатулку забрали, — сказала Кара.

Натан і Енн виглядали Приголомшений далі нікуди.

— Вона зробила, що? — Прошепотів Натан, явно нездатний відірвати пильного погляду від Кари, немов сподівався, що він розчув її неправильно або, навіть якщо правильно, то немов розраховував, що вона могла передумати і забрати свої слова назад.

— Ніккі запустила шкатулку Одена в гру, — повторилася Кара.

Ніккі звернула увагу, що Морд-Сіт озвучила це з нотками гордості, гордості за Ніккі.

— Та ви, схоже, не сповна розуму! — Заревіла Енн з побагровілим лицем, накинувшись на Ніккі. — Ти назвала себе гравцем за владу Одена!

— Ні, все відбулося зовсім не так, — виступила Кара, в черговий раз відволікаючи на себе увагу пророка і екс-аббатиси. — Вона назвала гравцем Річарда.

У Кари проступила тінь усмішки, оскільки вона була рада представити доказ, що Ніккі краща, ніж уявляли про неї Натан і Енн. У свою чергу, Натан і Енн стояли приголомшені від почутого.

Хоча це було дійсно її справжнє досягнення, Ніккі не відчувала якої-небудь значної гордості з приводу того, що зробила такий вчинок — її спонукав до цього відчай.

І ось тепер, коли вона постала посеред передпокої величезного комплексу Народного Палацу, гостро усвідомлюючи всі взаємопов'язані шари проблем, перед лицем якими вони опинилися, Ніккі раптово відчула себе надзвичайно стомленою, але це не було через те, що її сила висушувалася заклинанням Народного Палацу.

Крім недавніх подій, почало позначатися виснаження. Було стільки невідкладних справ і так мало часу на все це.

І що було ще гіршим, тільки вона володіла необхідними знаннями, поряд зі здібностями мати справу з більшою частиною проблем, перед якими вони опинилися.

Хто якщо не вона зможе навчити Річарда користуватися Магією Збитку, без якої не відкрити шкатулки Одена? Навколо немає більше нікого. Ніккі відчувала жахливий тиск цієї відповідальності.

Були моменти, коли вона, немов на картині, абсолютно ясно бачила всю жахливість прийдешніх битв. Часом, коли на неї накочували подібні бачення, хоробрість Ніккі похитувалася.

Іноді на неї накочувався страх, що вона ввела в оману себе та інших своїм переконанням, що вони дійсно зможуть вирішити грандіозні проблеми, перед обличчям яких вони опинилися.

Вона пам'ятала, як ще маленькою дівчинкою, мати змушувала її ходити з хлібом і годувати бідних і як потім, пізніше, Брат Нарев з Братства Ордена присоромив її і змусив невпинно працювати в ім'я служіння нескінченним потребам людей.

І як би вона не намагалася присвятити себе вирішенню всіх тих проблем, в яких всі перебували, здавалося, що ці проблеми росли сніжною лавиною і завжди виявлялися за гранню її здібностей задовольнити їх, змушуючи її стати рабинею їх безкінчених потреб.