Одинадцяте Правило Чарівника, або Сповідниця

Що стосується твоєї інтерпретації наших дій через оголошені і відомі пророцтва, то тут існує безліч факторів, які ти не прийняла в розрахунок.

Ти пов'язуєш події надмірно спрощеним чином, якщо не сказати що і зовсім невірним. Твої розрахунки, зроблені на основі цих зв'язків, мають велику погрішність щодо поточних обставин.

Коли Натан прочистив горло, Енн продовжила.

— Але це не означає, однак, що часом ми не робимо невірних оцінок. Так, ми помилялися. Деякі з наших прорахунків спричинили за собою події, які ти тільки що вказала. І ми намагаємося виправити їх.

— Так як щодо пророцтва про відсутність пророцтв після Великої Порожнечі? — Запитала Кара дещо нетерплячим тоном. — Ви стверджуєте, ніби ми повинні переконатися, що лорд Рал битиметься в фінальній битві, тому що пророцтво говорить, що він повинен це зробити, і в той же час, інша його частина говорить, що пророцтв далі немає? Але це нелогічно — можливо пророцтво визнає, що його частина просто відсутня.

Енн стиснула губи.

— Тепер навіть Морд-Сіт стала фахівцем з пророцтв?

Натан глянув через плече на Кару.

— Не так-то просто зрозуміти зв'язок подій по відношенню до пророцтва. Бачиш, пророцтво і вільна воля співіснують в деякій напруженості, в певному протистоянні. Але, тим не менш, вони впливають один на одного.

Пророцтво — це магія, а будь-яка магія потребує балансу. Балансом пророцтву, балансом, який дозволяє пророцтвом існувати, є вільна воля.

— О, це багато що пояснює, — відрізала Кара з порога. — Якщо те, що ти говориш, правда, це означає, що вони скасовують один одного.

Пророк підняв вгору палець.

— О! Але цього немає. Вони взаємопов'язані і в той же час прямо протилежні один одному. Це, як магія Приросту протилежна магії Збитку, але вони обидві існують. Кожна з них служить для врівноваження іншої. Створення та руйнування, життя і смерть.

Щоб магія функціонувала, вона повинна бути врівноважена. І магія пророцтв не виключення. Пророцтво діє за наявності своєї противаги: вільної волі. Це одна з головних труднощів в розумінні всіх причинно-наслідкових зв'язків між пророцтвом і вільною волею.

Кара зморщила носик.

— Ти пророк і віриш у вільну волю? Тепер вже ЦЕ не логічно.

— А хіба смерть спростовує життя? Ні, вона її характеризує і таким чином надає їй значимість.

Кара не виглядала повністю в цьому переконаною.

— Я все-таки не розумію, як вільній волі вдається існувати всередині пророцтва.

Натан знизав плечима.

— Річард — ідеальний тому приклад. Він нехтує пророцтвами і одночасно врівноважує їх.

— Мною він теж нехтує, і всякий раз, коли він це робить, він потрапляє в неприємності.

— Між нами є щось спільне, — сказала Енн.