Світова гібридна війна: український фронт
- Автор: Горбулин Владимир Павлович
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-7760-8
- Жанр: Политика
Электронная книга - «Світова гібридна війна: український фронт». Краткое содержание книги:
Сутність гібридної війни розглянуто у контексті системної кризи світової безпеки, а її феномен – як новітній вид глобального протистояння. Детально розглянуто причини та передумови російської агресії проти України, її стратегічні цілі, а також особливості ведення гібридної війни у різних вимірах: воєнному, політичному, економічному,соціальному, гуманітарному, інформаційному. Аналізуються локальні успіхи нашої держави у протидії ворожим планам РФ за окремими напрямами. Зроблено загальний висновок про доведення Україною своєї спроможності як держави, що відстоює свій суверенітет у боротьбі з агресором. Розглянуті питання реформування міжнародних безпекових інститутів та пошуку балансу сил у новій, гібридній реальності.
Розраховано на політиків, політичних аналітиків, державних службовців вищої ланки, науковців у сфері безпекознавства. Результати дослідження зацікавлять освітян, представників громадянського суспільства, а також національно свідомих громадян.
Дефіцит федерального бюджету у 2016 р. перевищив 3,7 % ВВП країни (а без урахування доходів від приватизації — сягнув 4,5 % ВВП)[40]. Це на 0,4 п. п. більше запланованого дефіциту (3,3 % ВВП). Водночас здійснення зовнішніх запозичень для РФ залишається обмеженим, бо потенційні іноземні учасники урядових запозичень побоюються дії міжнародних санкцій.
За цих умов уряд країни використовував власний резервний фонд і проводив низку заходів з пошуку джерел наповнення бюджету, зокрема було збільшено податковий тиск на непаливні сектори економіки[41]. Також зросли вилучення у нафтогазових державних корпорацій тощо. Проте ці заходи не дієві. Швидкими темпами «тануть» федеральні резерви і золотовалютний запас країни. За два роки сукупні кошти Резервного фонду і Фонду національного добробуту РФ використано на 40,1 % (або 70,64 млрд дол. США)[42].
Мінфін РФ планує у 2017 р. витратити весь наявний Резервний фонд уряду[43] і понад 17 % Фонду національного добробуту[44]. За попередніми оцінками урядовців[45], у 2017—2019 рр. буде витрачено, крім резервного фонду, до 60 % фонду нацдобробуту. За прогнозами, на кінець 2019 р. залишиться до 21 млрд дол. США або у випадку успішної приватизації та зовнішніх запозичень — 45,2 млрд дол. США (до 10 % всіх накопичених раніше резервів). Ситуація з наповненням бюджету залишається складною.
Загалом швидке використання резервів посилює інфляційний тиск. Постають ризики виникнення бюджетної та фінансової кризи у країні.
Прискорене зубожіння і загострення нерівності у суспільстві. Уперше з 2012 р. у РФ зафіксовано зростання соціальної нерівності[46]. У 2015—2016 рр. 20 % найбіднішого населення отримують 5,6 % сукупного доходу суспільства, а 20 % заможного — 45,9 %. За дослідженнями Російської академії народного господарства і державної служби, зростання нерівності — характерна риса нинішньої кризи у РФ.
На відміну від кризи 2008 р., уряд не здійснює достатніх додаткових видатків для вирівнювання соціального становища бюджетників, у т. ч. працівників корпорацій оборонно-промислового комплексу. Проіндексовані реальні зарплати громадян зростають переважно у комерційній сфері та в окремих державних корпораціях[47].
На початок 2016 р. 15,7 % населення країни (22,7 млн осіб) перебували за межею бідності[48]. Чисельність збіднілих громадян постійно зростає[49]. «Суб’єктивна бідність»[50] на кінець року досягла 18,5 % (26,7 млн осіб). Зокрема, матеріальні труднощі з придбанням їжі та одягу виникають у 41,4 % громадян. Критично бідні (не мають грошей на харчування) — 10 % мешканців Росії.
При цьому понад 50 % громадян у 2016 р. відчули зниження власного життєвого рівня, до 77 % — болісно сприймають будь-яке зростання цін у країні[51]. Переважно збідніли пенсіонери, сім’ї без дітей та одинокі громадяни. У зоні ризику перебувають сім’ї з двома і більше дітьми. Так, лише чисельність малозабезпечених пенсіонерів зросла за півроку на 1,2 млн осіб. А загалом таких до 4 млн, або до 10 % всіх пенсіонерів у країні[52].
Також відбулося знецінення та зниження всіх заощаджень громадян і скорочення числа тих, хто такі заощадження має. Мешканці РФ витрачають власні заощадження на поточні видатки. До 43 % громадян РФ не мають заощаджень взагалі.
За даними російських дослідників, реальні видатки росіян скотилися до рівня січня 2012 р. Причому своє повсякденне споживання скорочують не лише бідні, а й ті, хто має вищі за середні в РФ доходи [53]. Це відбувається паралельно з прискоренням загального падіння реальних доходів громадян[54]. Знижується споживчий попит домогосподарств і зростає кількість «безнадійних» боргових зобов’язань населення[55], що стримує економічне зростання та не сприяє формуванню соціальної впевненості у країні.
Зростання фінансових диспропорцій між суб’єктами РФ. Розрив між бідними і багатими суб’єктами федерації збільшується[56]. Так, 20 % «багатих» регіонів мають надходження до дохідної частини бюджету у 6,8 раза вищі, ніж у 20 % «бідних». При цьому основний розрив у добробуті мешканців різних регіонів виник через зменшення безповоротних трансфертів вирівнювання із федерального бюджету[57].
Це перекладає всі соціальні зобов’язання на фактично фінансово неспроможні місцеві бюджети. Однак, за висновками російських аналітиків, можливості для розширення податкової бази в регіонах у 2016 р. вичерпано, додаткових податкових джерел за існуючої бюджетної моделі вони не мають.