Єретики Дюни

Він змусив себе промовчати.

— Маємо всі пазли у своїх руках, — продовжила вона. — Ваші потомки є знаряддям блудниць із Розсіяння. А якщо ви думаєте, що хтось із них дотримає умови, то ваша дурість виходить за межі кожного опису!

Ваффова реакція сповістила їй, що тепер вона його піймала. Пазли з клацанням ставали на місце. Сказала йому правду там, де потрібна була правда. Його сумніви знову скерувалися, куди слід: проти людей з Розсіяння. І це було зроблено його власною мовою.

Він намагався говорити, попри клубок у горлі. Йому довелося масажувати горло, перш ніж мова повернулася до нього.

— Що ми можемо зробити?

— Це очевидно. Загублені розглядають нас як ще одне завоювання. Вважають це прибиранням за собою. Звичайна обачність.

— Але ж їх так багато!

— Якщо ми не об’єднаємося і не виробимо спільний план, щоб їх подолати, вони зжують нас, як сліг пережовує свій обід.

— Ми не можемо піддатися бруду повінд! Бог цього не допустить!

— Піддатися? Хто пропонує нам піддатися?

— Але ж Бене Ґессерит завжди вдаються до цієї древньої відмовки: «Як не можеш їх перемогти, приєднайся до них».

Одраде похмуро всміхнулася:

— Бог не дозволить вам піддатися! Чи ти натякаєш, що Він дозволить піддатися нам?

— То який же ваш план? Що б ви зробили проти таких численних супротивників?

— Достеменно те, що плануєте й ви: навернути їх. Коли скажете слово, Сестринство відкрито підтримає істинну віру.

Вафф сидів у приголомшеному мовчанні. Тож вона знала суть плану тлейлаксу. Та чи знала, як тлейлаксу заміряють утілити його в життя?

Одраде пильно на нього дивилася, неприховано оцінюючи. «Хапай дикого звіра за яйця, якщо мусиш», — думала вона. Та що, як проєкції аналітиків Сестринства були помилковими? У такому разі всі ці переговори не більше ніж жарт. І цей погляд із глибини Ваффових очей, цей натяк на древню мудрість… куди старшу за його плоть. Вона промовила з більшою впевненістю, ніж відчувала її насправді:

— Інші заплатили б високу ціну за те, чого ви досягли: за гхол із ваших контейнерів, за таємницю, яку ви зберігаєте для себе.

Її слова було достатньо зашифрованими (їх слухають інші?), та Вафф ні на мить не засумнівався, що Бене Ґессерит знають навіть це.

— Ви вимагатимете участі і в цьому теж? — спитав він. Слова зі скрипом видобувалися з його пересохлого горла.

— У всьому! Ми ділитимемося всім.

— І що ви внесете в цей великий поділ?

— Проси.

— Усі ваші розплідні записи.

— Вони ваші.

— Розплідних матерів на наш вибір.

— Назви їх.

Ваффові перехопило подих. Це було куди більше, ніж пропонувала Мати Настоятелька. Це було наче квітка, що розкривалася у його свідомості. Вона, природно, мала рацію щодо Всечесних Матрон і щодо потомків тлейлаксу з Розсіяння. Він ніколи повністю їм не довіряв. Ніколи!