ХЗ. Хто знає, яким буде майбутнє
- Автор: О’Райлі Тім
- Год: 2018
- Язык: украинский
- Год: Наш формат
- ISBN: 978-617-7682-06-5
- Переводчик: Юлия Кузьменко
- Жанр: Прочая компьютерная литература
Электронная книга - «ХЗ. Хто знає, яким буде майбутнє». Краткое содержание книги:
Зрештою, лише нам вирішувати, на які проблеми кидати суперсили цифрових трудових ресурсів. Наші творіння, джини, готові «слухатись і підкорятись». То що ми їм накажемо?
9. Палкá вдача перестрибує через холодний розум
На початку 2017 року я виступав перед міністрами країн-членів Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) і «Великої двадцятки», де обговорювалося цифрове майбутнє. За обідом німецький міністр упевнено заявив: «Uber така успішна, бо може не дотримуватися правил». На щастя, не в мене одного виникло очевидне запитання. Один із представників ОЕСР поцікавився: «А ви користувалися Uber?». «Ні, — зізнався чиновник. — У мене власне авто з водієм».
Звісно, люди, які хоч раз викликали машину Uber або Lyft, знають, що обслуговування набагато краще, ніж у таксомоторних службах будь-якої країни. Водії — чемні і привітні; вибирають оптимальний шлях із Google Maps або Waze; у машинах немає таксометрів, але пасажир заздалегідь знає, скільки заплатити, й отримує детальний електронний рахунок за кілька секунд після прибуття на місце призначення; пасажирові не треба порпатися в кишенях у пошуку грошей чи кредитної картки; найголовніше — клієнти Uber та Lyft завжди мають транспорт напохваті, хоч би де були (точнісінько як німецький міністр, але за менші гроші).
Мене давно дивують такими заявами люди, що відповідають за новітні технології або критикують їх. Коли 2005 року виникли суперечки навколо Google Book Search, мене попросили виступити опонентом адвокатки Авторської гільдії США, яка подала позов проти Google за сканування книжок. Google створювала базу даних для пошуку книжок за змістом. У пошуковому індексі відображалися лише короткі уривки — завдовжки з тексти з сайтів, які видає звичайний пошуковик на сторінці з результатами. Повний текст книжки можна переглянути лише з дозволу видавця, за винятком видань, викладених у відкритому доступі.
«Скануючи книжки, вони створюють нелегальні копії, — обурювалася адвокатка. — Вони крадуть у видавців тексти!» Я намагався пояснити: копії потрібні, щоб працювала система пошуку, а Google Book Search діє за тим самим принципом, що й пошуковик в інтернеті. Та потім мене осяяло: ця жінка геть не уявляє, як працює система Google Search. «А ви колись заходили на Google?» — спитав я. «Ні, — відповіла адвокатка (так і сказала, не жартую), — але мої колеги в офісі ним користуються».
Якщо застосовувати старі правила й поняття до кардинально інших систем, це призводить до несподіваних і неприємних наслідків. Саме тому важливо, щоб чиновники розбиралися в нових технологіях, а вповноважені органи й IT-компанії, діяльність яких ці органи регулюють, розглядали нові підходи. Компанії Кремнієвої долини, які змінюють канони, зазвичай сприймають регулювання як ворожу систему. Вони протестують проти норм або просто ними нехтують. «Палкá вдача перестрибує через холодний розум»,[7] як сказала Порція в Шекспіровому «Венеціанському купці» (The Merchant of Venice).
Регулювання — лихо нинішньої політики. «У нас забагато норм», — кажуть одні; «Нам треба більше норм», — кажуть другі. Мабуть, насправді проблема в тому, що норми неправильні: стоси паперів, неналагоджені процеси в держорганах і неспроможність підлаштовувати правила чи процедури у відповідь на неминучі чи неочікувані наслідки.
Спробуймо поглянути на систему регулювання в ширшому контексті. Електронні прилади у вашому автомобілі регулюють паливно-повітряну суміш у двигуні, забезпечуючи ефективне використання палива і водночас мінімальні викиди. Автопілот літака регулює безліч функцій, завдяки яким літальний апарат тримається в повітрі і прямує в правильному напрямку. Компанії, які обслуговують кредитні картки, моніторять і регулюють платежі, запобігаючи махінаціям і не дозволяючи користувачам виходити за кредитний ліміт. Лікарі регулюють дози медикаментів для хворих — іноді наздогад, іноді враховуючи всі нюанси (скажімо, коли призначають хіміотерапію, яка має вбити ракові клітини та водночас зберегти здорові; чи анестезію: пацієнт має бути без тями під час операції, але життєво важливі процеси в організмі мають підтримуватися). Інтернет-провайдери й системи корпоративної пошти регулюють електронні повідомлення клієнтів і намагаються якнайкраще відфільтровувати спам і віруси. Пошуковики і соціальні мережі регулюють результати пошуку і рекламу, щоб краще відповідати на наші запити.
Що спільного між усіма цими видами регулювання?
1. Чітке визначення бажаного результату.
7
Укр. пер. Ірини Стешенко: ae-lib.org.ua/texts/shakespeare__the_merchant_of_venice__ua.htm. — Прим. пер.