Історія польсько-українських конфліктів т.3

Озброєння банди: всі бандити були озброєні більшовицькими автоматами. Гвинтівок мало, також не помічено ручних гранат. Вони тягнули 6 гармат, у тому числі дві великого калібру.

По дорозі на Цішанів озброєна банда чисельністю 15 чоловік на 6 санях і 6 кавалеристів заїхали до школи у Новому Селі, де дощенту пограбувала директора цієї школи Миколу Бородача. Його забрали до лісу, де він перебуває до цього часу.

У Цішанові бандити розбіглись по хатах, грабували, шукали головним чином горілку. По дорозі з Брусна забрали молодих людей, у тому числі й нашого поліцейського з Горинця, і про них нема звістки донині.

12.02.44 тим самим шляхом і в тому самому напрямку знову їхало 100 фур. Першого дня банда роззброїла постерунок польської поліції в Цішанові. Прийшли під постерунок і закликали здатись. Після тривалої наради поліцейські здались. Їх завантажили на фури і забрали з собою. У Цішанові бандити поводились дуже уважно. Входячи до хати, завжди питали: «Українець чи поляк?» Розглядали стіни у пошуках ікон і таким чином встановлювали національність мешканців.

Бандитів усюди підтримували місцеві польські активісти. Поляки приходили зі зброєю, тому їх охоче приймали. Вони діставали відповідний одяг, оснащення і брали участь в операціях банди. Сама банда не була б страшною, якби у ній не було місцевих поляків. Це вони підготовляли списки української інтелігенції, а більшовики за всяку ціну намагались їх виловити і запроторити до лісу. (…)

15.02.44 зі штабу банди втік забраний більшовиками із Старого Брусна Михайло Кужневич. Під час допиту він розказав, що головний штаб банди перебуває в селі Боровець, керівником банди є майор, більшовик, а на додаток ще й єврей. При ньому є багато людей, які цікавляться особливостями внутрішнього життя українців. Майор залякує, б'є і називає всіх фашистами. Під час допиту застосовує відомі з описів більшовицькі методи слідства. Знайшовши у Кужневича посвідчення УНО, питав, чому він його тримає при собі. У штабі сидів також директор Бородач з Нового Села, якась німкеня з Луцька, спіймана на дорозі, німецькі солдати з Нового Люблінця. 14 лютого 1944 року одного з німців розстріляли, а другого за наказом майора-єврея спалено на вогнищі, приготованому з сухого дерева поляками і більшовиками. Кужневич, простий сільський хлопець, дуже схвильований розповіддю про ту сцену, розчулився і заплакав. Він підкреслював, що поляки і спеціальні «відділи» банди під сміх і вереск готували і докидали дрова до вогню, сміючись разом з дівчатами-партизанками, які також були у банді й ходили зі зброєю. Це були головним чином єврейки, які входили до складу спеціального суду при штабі товариша майора. Усе село Боровець співпрацює з бандою. Усі допомагають і служать у банді. Боровчани відразу утворили місцеву міліцію для внутрішньої охорони села. Удень вони їздять до Цішанова та інших сіл на розвідку, виконують свою погану роботу з метою знищення українського елементу… Усе, що зараз відбувається у наших селах, всі грабунки — це робота боровчан. Так само роблять мешканці Руди Ружанецької, Нароля і Замха.