Третя світова: Битва за Україну

22 листопада в багатьох містах України пройшли мітинги на підтримку підписання угоди про асоціацію з ЄС. По 2–3 тисячі людей протестували в містах Західної України: Львові, Івано-Франківську, Чернівцях, Рівному, Тернополі, Вінниці; по 50-500 осіб — у містах Східної України: Донецьку, Кривому Розі, Сумах та Харкові.

24 листопада, як і планувалось, відбувся мирний масовий мітинг. За офіційними даними, в ньому взяло участь до 50 тисяч протестувальників; за неофіційними — понад 100 тисяч, майже 20 тисяч міліції, 40 незалежних спостерігачів та журналістів. Мітингувальники виступили на підтримку євроінтеграції під гаслом «За європейську Україну» й оголосили про початок безстрокової акції протесту. Виступали промовці: організатор мітингу Луценко, лідери опозиції — Яценюк, Кличко та Тягнибок, що тепер з'являлись на публіці тільки разом. Донька Юлії Тимошенко Євгенія зачитала звернення матері, яка на той час перебувала у Харківській в'язниці. Протестуючі, які оголосили себе «Народним вічем», прийняли резолюцію з вимогою відставки уряду «за зраду національних інтересів», проведення 27 листопада позачергової сесії Верховної Ради, термінового розгляду та прийняття законів, необхідних для євроінтеграції України (сесія не відбулась). Окрім цього, опозиція вимагала розпуску парламенту та проведення позачергових виборів, припинення політичних репресій і звільнення Тимошенко, відновлення курсу на європейську інтеграцію та підписання Угоди про Асоціацію на саміті у Вільнюсі 28–29 листопада. «У разі відмови президента виконати свої конституційні обов'язки та у випадку непідписання угоди» мітингувальники планували «домагатися імпічменту президента Януковича за державну зраду та закликати всі демократичні країни світу негайно застосувати персональні санкції проти Януковича та представників його корумпованого режиму»; провести мобілізацію всіх партій, громадських організацій та громадян, які виступають за євроінтеграцію України, для проведення акцій протесту «до повної перемоги». Мітингувальники розділилися на два табори — «партійний» (під партійними гаслами) на Європейській площі Києва та «суспільний» на майдані Незалежності. Але після заклику Юлії Тимошенко прибрати партійні гасла обидва майдани об'єдналися в один.