Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Научная фантастика » В погоні за іхтіозаврами
В погоні за іхтіозаврами - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

В погоні за іхтіозаврами

Электронная книга - «В погоні за іхтіозаврами». Краткое содержание книги:

Під час наукової експедиції на Тихому океані вчений-океанолог зустрічає дивовижну тварину; вона нагадує йому іхтіозавра — представника рибоящерів, які були колись грізними володарями океанів. Але ж вони давно вже вимерли. Ця тварина — загадка для науки. Учені наполегливо шукають відповіді. А морське чудовисько зустрічається ще й ще, з ним зв’язані незвичайні пригоди.
Про все це розповідає книжка “В погоні за іхтіозаврами”.
Автор, вчений-географ, у захоплюючій формі змальовує життя глибин океанів та морів, роботу по вивченню таємниць цього життя.
1 ... 4 5 6 7 8 9 10 11 12 ... 16
Перейти на страницу:

Для полінезійців палоло — справжні ласощі; вони їдять їх сирими прямо під час лову, смажать, загорнувши в пальмове листя, солять, роблять запаси. Заздалегідь готуючись до цієї урочистої події, полінезійці випарили у величезних раковинах тридакни морську сіль і, звичайно, подбали про пальмове вино.

Слід сказати, що палоло до смаку також численним корінним мешканцям моря; тому ми сподівалися стати свідками цікавих сцен.

…Усю ніч на березі атола Тікахау полінезійці палили вогнища, і дівчата у вінках із білих квітів вели навколо них свій танок. Протяжні мелодії пісень зливалися з рівномірним рокотінням прибою, який то посилювався, то стихав, і з шумом пальм, що гнулися під поривами пасату.

На “Чайці” ніхто не спав. Ми чекали виходу полінезійців у море. Сталося це зовсім несподівано. Нам принаймні здалося, що нічого не змінилося в природі, та от одна пірога з балансиром, а далі друга, третя, четверта безшумно прослизнули повз нас і вийшли з лагуни в океан. А ті, кому невистачило місця в пірогах, із піснями й сміхом попрямували до зовнішнього краю атола, на завітряний бік, і кожний ніс у руках гарний плетений кошичок, оздоблений квітами й вистелений пальмовим листям.

Ми теж квапливо спустилися в шлюпки й вийшли з лагуни в океан слідом за пірогами. Незабаром на сході з’явилася червоняста заграва, а далі виглянув омитий океанічними валами оранжевий край щербатого місяця. Спочатку він то з’являвся, то зникав у високих хвилях, а потім викотився на темний небозвід, потіснив зірки, і жовтаве світло його залило океан. Від повного диска зосталося трохи більше половини, і саме такий вигляд місяця чомусь особливо влаштовував палоло.

Полінезійці поставили паруси, і піроги, наче легкокрилі метелики, полинули темним океаном, лишаючи за собою зеленкуватий фосфоруючий слід. Щоб не відстати, ми включили мотор, але шум його якось не гармоніював із святковою тишею ночі, із зеленкуватими іскрами в чорній морській глибині, з низько навислим над океаном сузір’ям Південного Хреста, з величним, хоч і щербатим місяцем…

Я наказав зупинити мотор. Дужчав вітер, і тому море щохвилини світилося сильніше: це спалахували потривожені хвилюванням мікроскопічні організми-ночосвітки.

Відставши від полінезійських пірог і не стараючись їх наздогнати, ми обсушили весла й спустили у воду ліхтар. Вода була прозора, чиста, і ніщо не вказувало на присутність палоло. У душу мені закрався сумнів. “А чи не вигадано все це? — подумав я і, пам’ятаю, як сьогодні, недовірливо подивився на безтрепетний, байдужий до земних справ місяць. — Адже неможливо, щоб оці палоло всі разом заповнили цілий океан!”

Та даремно я сумнівався. Владний заклик місяця вже був почутий у глибині коралових рифів, і в освітленому ліхтарем просторі показалася коротка, сантиметрів у п’ятнадцять завдовжки, звивиста стрічка, за нею з’явилася друга, третя, четверта, п’ята, а далі ми збилися з ліку: сталося майже неймовірне — почалось масове роїння палоло, і море навколо нас згустилося. Нам здалося, що навіть хвилі стали нижчими, хоч, може, це й, справді, тільки здалося.

Океан завирував. Спалахнули смолоскипи на пірогах — це полінезійці сачками виловлювали палоло. З берега долинали захоплені вигуки, які, зрештою, стихли: ловці, мабуть, не встояли й узялися дегустувати нову партію ласощів. Зелені струмені то там, то тут прочіркували океан — це якісь великі риби чи тварини спливли на поверхню, щоб покуштувати палоло… А “ланцюжки” палоло на наших очах розпадалися на окремі членики, і ставало їх дедалі більше.

Ми майже не вірили своїм очам. Нам здавалося, що тут із нічого твориться життя, що ми є свідками його таємничого оновлення. І ми знову й знову в думках запитували себе, чим же пояснити, що всі палоло в одну й ту саму ніч, підкоряючись закликові місяця, кидають свої затишні житла… Проте, хоч ми й не могли пояснити, як доходить цей заклик до палоло й чому вони відгукуються на нього саме за день до настання останньої чверті місяця, біологічна доцільність того, що тут відбувалося, не викликала в нас ніякого сумніву: роїння палоло забезпечувало продовження їх роду й широке розселення.

1 ... 4 5 6 7 8 9 10 11 12 ... 16
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)