Поле битви — Україна. Від «володарів степу» до «кіборгів». Воєнна історія України від давнини до сьогодення

Ця епоха залишила по собі багато історій, у тому числі записаних, а також легенд. Якщо додати до цього написане сучасними істориками, то кількість легенд може подвоїтися. Крім того, є археологія, яка за півтора століття відкрила світові легендарний світ кіммерійців та скіфів з казково багатими похованнями царів, вождів та воїнів, які здобували свої скарби у кривавих битвах від гір Кавказу до кордонів Єгипту.

Однак ще більше скарбів та золота вони здобули, збуваючи еллінам невільників, захоплених у необачних сусідів. Це були часи, коли шлях людоловам чи не вперше перекрила лінія фортець, могутні вали яких і досі височіють від верхів’їв Сули до Дністра. Однак про тих, хто їх спорудив, не залишилося ані імен, ані легенд, хоча деякі дослідники вважають, що саме там слід шукати сліди праслов’ян. Ці племена зі зброєю в руках зуміли надійно перекрити ворожим ордам шлях на рідні землі.

Це була епоха нескінченних війн, коли воїнів ховали зі зброєю та конем, а на честь героїв ставили витесані з каменю стели, які зараз іменують скіфськими бабами. Чули б то скіфи! Історія давніх війн та походів демонструє нам не лише блискучі перемоги та подвиги і мужність, а й зраду, шокуючу брутальність, — на війні як на війні. Слід віддати належне скіфським та кіммерійським воїнам та вождям, які не раз наважувалися на безнадійне, на погляд досвідчених стратегів, протистояння із набагато сильнішим ворогом — згадаємо хоча б такі «наддерждави» давніх часів, як Ассирія, Персія та Македонія часів Олександра Великого. Вони встигли позмагатися з усіма і навіть вийти переможцями — причому не у битвах, а у війнах. Тому ці сторінки військової історії виглядають не лише героїчними, але значною мірою ще й повчальними.