Студії з української етнографії та антропології
- Автор: Вовк Федор Кондратьевич
- Год: 1995
- Язык: украинский
- Жанр: Прочее научное
Электронная книга - «Студії з української етнографії та антропології». Краткое содержание книги:
Инше біле головне вкриття, що зустрічається тільки в північній смузі України, являє собою, иа нашу думку, ріжні та більш-менш далекі відміни намітки. Українки Городенщини та деяких місцевостей північної Волині це головне вкриття з паютна носять майже зовсім таким самим способом, як і намітку, обмотуючи лице та спускаючи кінці на плечі й на спину (табл XIII, а); у бойків замісць намітки носять так звану піаку. Нівка — це досить великий чотирьохкутний шматок полотна чи бавовняної тканини; один його край нноді вишитий вузенькою смужкою. Иівку вдягають таким способом, щоб ця смужка прихопилась над лобом, а рештою півки обмотують голову в ріжних місцевостях ріжно. У Гіобуці, Бризі та инших селах, по течії Мізуні та Чачвк, до .Помниці півкою обмотують голову, або, краще сказати, тім’я, досить тісно, потім зав’язують її навколо голови вишитим краєм, а решта півки спадає на плечі та на спину і становить щось подібне до короткої та щільної фати (табл. ХНІ, d; табл. XVI11, в). В инших місцевостях півку чи рантух (Reintuch) сильно крохмалять та роблять з неї щось иа кшталт ореолу навколо голови, що дуже нагадує старовинне єгипетське головне вкриття. На півночі Волині та в північних частинах Київщини та Чернигівщини це біле вкриття доходить до розмірів невеликої хустки, часто затканої вузенькою червоною смужкою по краях або з досить широкими вибагливими вишивками по краях та по кутах (табл. XIII, b та с). Такими
хустками або просто покривають голову, зав’язуючи кінні спереду під підборіддям чи ззаду під волоссям, або зав'язують ними голову ріжними способами Ця ріжнния способів зав'язування та вишивки надає головному вкриттю жінок північної смуги України велику ріжноманітвість, але основний та архаїчний характер його, шо полягає в білій барві, все-таки заховується, хоч його н змінюють поволі барвисті хустки, на які приходить потрохи мода з півдня.
Барвисті хустки являють собою новину і на півдні України. Вони заступи ли собою старовинне біле головне вкриття в формі намітки чи обруса; про це свідчать малюнки Рігельмана, а також сам процес зміни, то відбувався та відбувається й тепер ще на наших очах. Так, у Кролевеиькому повіті на Чернигівщині ще літ 50— 60 тому, як переказують старі люде, замужні жінкн носили білі хустки, а тепер замісць того барвисті хустки. Те саме сталося й на Гуцулыцині, де, як свідчить Голембіовський, замужні жінки носили на голові «завої з тонкого білого полотна». Способи зав’язування барвистої хустки також незвичайно ріжноманітні. Мабуть, за найстаровинніший з них треба вважати обмотування хусткою цілої голови; при цьому хустку, як намітку, часто пропускають і під шию, так що з неї виступає тільки обличчя (табл. XI, 12 та 13). Далі, найчастіше обмотують хустку навколо голови; при цьому цікаве те, що тенденція поводитись із хусткою, як із наміткою, приводить до того, що, крім неї, зав'язують ще другу хустку таким способом, як це роблять, коли болять зуби (наприклад, у селі Бобровиці на Черни-гівщині). Коли хустку складають для зав'язування навколо голови, то між фалдами вкладають кусок паперу або лика, щоб передня частина хустки трималася рівно. Хустка, зав’язана таким способом, має форму зрізаного конуса, иноді досить високого (на Чернигівщині), або циліндричну форму (на Полтавщині та на Київщині), або низько циліндричну зі зв'язаними спереду кінцями на кшталт банта (західня Волинь), або таку саму форму, як І попередня, але з кінцями, спущеними на спину (західня частина Київщини), або також у формі циліндра, але сплющеного зверху, з переду назад таким способом, що циліндр виходить дуже розширений вгорі по боках (північ Київщини та Волині), тощо. Нарешті, на південній Київщині, на Поділлю та в гуцулів хустка часто прибирає форму чалми, досягаючи дуже великих розмірів, а хустка на Полтавщині має розмір найменший (табл, X, в).