Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Фактор
- ISBN: 978-966-180-038-9
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України». Краткое содержание книги:
Книга адресується суддям, адвокатам, юристам, які працюють у правоохоронних органах, на підприємствах, в установах, організаціях.
Законодавство враховано станом на 1 січня 2010 р.
Стаття 711. Відповідальність за шкоду, завдану товаром неналежної якості
1. Шкода, завдана майну покупця, та шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю у зв’язку з придбанням товару неналежної якості, відшкодовується продавцем або виготовлювачем товару відповідно до положень глави 82 цього Кодексу.
1. Закон «Про захист прав споживачів» [186] уперше передбачив відповідальність продавця (виготовлювача), що випливає із передання покупцеві товарів неналежної якості, на підставі норм інституту зобов’язань, що виникають унаслідок заподіяння шкоди. Аналогічне правило сформульоване в ст. 711 ЦК. Розгорнені правила з цього приводу сформульовані в ст. 1209 — 1211 ЦК.
§ 3. ПОСТАВКА
Стаття 712. Договір поставки
1. За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
2. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
3. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
1. На цей час існує значний за обсягом нормативний масив, який регулює відносини щодо поставки товарів. Практично важливо визначити, коли цей нормативний масив діє. Для вирішення цього питання перш за все треба враховувати, що Цивільний кодекс, допускаючи укладення з метою передання товарів у власність окремих видів договорів купівлі-продажу (договорів роздрібної купівлі-продажу, поставки, контрактації, постачання ресурсами через приєднану мережу, міни), не виключає укладення договорів купівлі-продажу, на які не поширюється дія положень про будь- які з окремих названих видів договорів купівлі-продажу. Тому договір поставки слід відрізняти не тільки від інших різновидів договору купівлі-продажу, а й від договорів купівлі-продажу, що не належать ні до одного із названих видів.
2. Частина 3 ст. 6 ЦК надає сторонам можливості в договорі відступати від положень цивільного законодавства. Стосовно питання, про яке тут ідеться, це означає, що сторони, зокрема, не порушуючи імперативних норм цивільного законодавства, вправі вибрати правовий режим, якому певний договір підпорядковується. Зокрема, вони вправі назвати договір договором поставки або договором купівлі-продажу, що тягне поширення на їх правовідносини в певній частині різного нормативного масиву. Якщо ж сторони ніякого вибору не зробили, застосуванню підлягають ч. 3, 6 ст. 265 ГК [31]. Якщо сторонами договору про передання товарів у власність покупцеві є суб’єкти господарювання, він є договором поставки (крім випадків, коли товар придбавається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов’язаного з підприємницькою діяльністю). Якщо продавцем є суб’єкт підприємницької діяльності, а покупцем — не- господарюючий суб’єкт, договір кваліфікується як договір купівлі-продажу (договір купівлі-продажу, що підпорядковується тільки загальним положенням ст. 655 — 697 ЦК про купівлю-продаж, або договір роздрібної купівлі-продажу, якщо він підпадає під ознаки ч. 1 ст. 698 ЦК).
3. З іншого боку, сторони позбавлені права укласти договір поставки в наступних випадках: 1) якщо покупець, хоч би він і був фізичною особою — підприємцем, придбаває товари для особистого, домашнього, сімейного або іншого подібного використання (в цьому випадку застосовується законодавство про роздрібну купівлю-продаж, як би сторони не назвали договір); 2) якщо на підставі договору здійснюється постачання енергетичними або іншими ресурсами через приєднану мережу.