Кишеня, повна жита

Інспектор Ніл повільно проказав:

— Практично це можливо, заперечувати не стану. Але я не бачу — справді, міс Марпл, я не бачу — чого він у результаті хотів досягти. Ми знаємо, що якби старий Фортеск’ю не помер, то фірма дуже скоро опинилася б на мілині. То невже Лансова частка в ній така велика, щоб спонукати його наважитися на три вбивства? Я так не думаю. Я справді так не думаю.

— Тут виникають певні труднощі, — погодилася міс Марпл. — Так, ви маєте слушність. Труднощі тут виникають і справді… — Вона завагалася, дивлячись на інспектора. — Мені хотілося б запитати — я така тупа, коли йдеться про фінанси, — чи справді шахта «Дрозди» не має ніякої цінності.

Ніл замислився. Різні клаптики інформації стали складатися в його голові. Бажання Ланса взяти різні спекулятивні або нічого не варті акції з рук Персівала. Ще сьогодні, коли вони попрощалися в Лондоні, він йому сказав, що готовий забрати в Персівала навіть шахту «Дрозди» з її поганою славою. Та шахта — золоті копалини. Але золоті копалини, з яких нема ніякої користі. Та, може, якась користь із тієї шахти все ж таки є? А проте навряд. Важко припустити, щоб Рекс Фортеск’ю помилився в такому пункті. Хоч не можна виключати, що недавно там були якісь нові дослідження. Де розташована ця шахта? У Західній Африці, сказав Ланс. Але хіба хтось інший не сказав, — здається, то була міс Ремсботтом, — що шахта розташована у Східній Африці. Чи не хотів Ланс умисне збити його зі сліду, коли сказав «у Західній Африці», а не в «Східній»? Міс Ремсботтом стара й забудькувата, а проте вона могла сказати правду, а не Ланс. Східна Африка. Ланс щойно приїхав зі Східної Африки. Можливо, він володіє якимись новими відомостями?