Парфуми

Мадонни знайдуть безпеку й захист від монстра, якщо безпека взагалі ще існувала.

Інші, хитріші голови, об'єднувалися в окультні групи, оскільки церква не виправдала їхньої довіри, наймали за грубі гроші досвідчену відьму із Гурдона і заховавшись в одному з численних вапняних гротів граського підземелля, організовували там сатанинські меси, щоб завоювати прихильність нечистого. Ще інші, перш за все шановані буржуа та освічені дворяни, ставили на найновіші наукові методи, магнетизуючи свої будинки, гіпнотизуючи доньок, створюючи флюїдні кола мовчання в своїх салонах і намагаючись таким чином, за допомогою спільно виробленої емісії думки, телепатично вигнати дух убивці. Церковні братства провели покаяльну процесію від Гра-са до Напуля й назад. Ченці з п'яти монастирів міста налагодили безперервну відправу зі співами, тож і вдень, і вночі в тому чи тому кутку міста чулося голосіння. Майже ніхто не працював.

Так населення Граса потерпало в гарячковій бездіяльності перед наступним убивством. У тому, що воно має статись, ніхто не сумнівався. І таємно кожний прагнув почути страшну звістку з єдиною надією, що вона стосуватиметься не його особисто, а когось іншого.

Щоправда, керівництво міста, округи та провінції цього разу не дало заразити себе масовим психозом. Уперше почалася планомірна, плідна співпраця між фогтами Граса, Драгіньйона й Тулона, між магістратами, поліцією, інтендантами, парламентом і флотом.

Причиною такої солідарності можновладців було, з одного боку, побоювання всенародного заколоту, а з іншого боку — той факт, що після вбивства Лори Ріші з'явилася можливість розпочати систематичний розшук злочинця. Його бачили. Очевидно, то був отой дивакуватий підмайстер-дубильник, який тієї ново-місячної ночі ночував у хліві заїзду Напуля, а наступного ранку безслідно зник. За одностайними свідченнями господаря заїзду, його конюха та пана Ріші, йшлося про непоказного чоловіка в рудому каптані, з грубою торбою за плечима. І хоча інші свідчення всіх трьох були дуже невиразними, хоча жоден не зміг описати обличчя, колір волосся, мову чоловіка, зате господар все-таки докинув, що, здається, той незнайомець ходив якось незграбно, наче в нього була трохи кривувата нога.