Досвід коронації. Вибрані твори. Роман, повість, оповідання, есеї
- Автор: Москалець Костянтин
- Год: 2009
- Язык: украинский
- Год: ЛА Піраміда, видавець Василь Гутковський
- ISBN: 978-966-441-109-4
- Жанр: Современная русская и зарубежная проза
Электронная книга - «Досвід коронації. Вибрані твори. Роман, повість, оповідання, есеї». Краткое содержание книги:
Українському читачеві вперше пропонується найповніший прозовий доробок Костянтина Москальця — справжнього майстра сучасної української літератури. До книги ввійшли кращі його твори — роман «Вечірній мед», повість «Досвід коронації» і знамениті оповідання та есеї «Споглядання черешні», «Дев'ять концертів», «Сполохи» і «Нові сполохи», «Людина на крижині» та «Місяць милування місяцем».
* * *
Костянтин МОСКАЛЕЦЬ — автор поетичних книг «Думи» (1989), «Songe du vieil pelerin» («Пісня старого пілігрима») (1994), «Нічні пастухи буття» (2001) та «Символ троянди» (2001), книги прози «Рання осінь» (2000) та есеїстики «Людина на крижині» (1999), «Гра триває» (2006) і щоденникових записів «Келія Чайної Троянди» (2001). Лауреат фестивалю «Червона рута — 89» у номінації «авторська пісня» та літературних премій ім. О. Білецького (2000), ім. В. Свідзинського (2003), ім. В. Стуса (2004), ім. М. Коцюбинського (2005) та ім. Г. Сковороди «Сад божественних пісень» (2006).
* * *
В оформленні книги використано фрагменти картин Пітера Бройґеля (Старшого)
прошепотіла Оттла пошерхлими, пекучими вустами, і — заснула? прокинулася?
Дев'ять концертів
Концерт № 1
Наруга механізації, що проникла до кожного відтинку життя, є більш прийнятною для плебсу, ніж начало, яке розкриває пелюстки квітам, а промовляє молитвами. Отож, коли перевага прохає у рівного собі, нестача вимагає у вищого; коли перевага заступається за того, хто потерпає, нестача тоді зводить наклеп; коли перевага радісно дякує, нестача вихоплює дари і плює в руку, яка їх подала; коли перевага кається, нестача звинувачує.
Але непідлеглість переваги законам дозволяє робити припущення, що нестача і перевага складають собою один цілісний феномен; тобто кожна перевага, не стаючи нестачею, водночас може бути нею і залишатися собою. Це добре помітно при розподілі видимого і невидимого світів або фарби та зображення. Втрачене щодня зустрічається нам на вулиці, а Тебе неможливо знайти навіть у спеціально призначених для цього місцях.
Тепер кілька краєвидів. Ось перший.
Ми зустрічаємо його на Чернігівщині; батуринські гори видаються на рівнині рядом плавних спалахів, а палац Розумовського та церква, які видно з матіївського берега, подібні до людського голосу, що не розчиняється у створеній співом кількох інструментів гармонії, а навпаки, охоче слугує їй за поводиря. Небо над Сеймом рухоме, цим воно завдячує сніжно-білим хмарам, що мандрують рікою аж до джерел, а також контрастним жовтим піскам, які тиснуться до води, не бажаючи входити в заздалегідь визначені стосунки з лозами. Дерев'яна пішоходка, змайстрована руками людей, об'єднує і завершує краєвид. Берег безлюдний, тільки теплий вітер купається в пісках, брижить сеймову хвилю, сповнену традицією; відтак, качине пір'я залишається на воді, не тоне, і напівзруйнований, ніколи не добудований палац стоїть-летить над своєю напівісторією в невідоме, але й не страшне майбутнє, і церква в неділю та свята все ще отворяє свої брами. Хвиля біжить далі, на хвилі тримаються церква, палац, хмари і зорі, закон, який керує їхнім колообігом. Хвиля біжить, закон відображається в ній, тремтить, трохи спотворюється — і все ж проступає оболоння, потім Киянка, давні провісники теперішньої фальшивої столиці, церквище з соснами святого апостола Івана Богослова, куток Матіївки, нареченний Індією, хвиля котиться далі, і ось уже лісова стежка, вкрита розкритими шишками, мініатюрними моделями пагод, сосни, піщаний кар'єр — усе це визволяється в батьківщину, до якої я вже так довго біжу.
6
Вірш Р. М. Рільке «Вечеря».