Корсунь-Шевченківська битва: сторінки історії.
- Автор: Чабан Анатолій, Степенькіна Парасковія
- Год: 2014
- Язык: украинский
- ISBN: 978-966-2652-12-3
- Жанр: История
Электронная книга - «Корсунь-Шевченківська битва: сторінки історії.». Краткое содержание книги:
Книга ілюстрована.
Розрахована на широке коло читачів.
Незважаючи на вогонь артилерії і танків, відбиваючи численні атаки кавалерії і піхоти, частина німецьких солдатів і офіцерів дісталася річки Гнилий Тікич поблизу Лисянки, переправилась через річку і з’єдналась з військами, які чекали на них. Про це свідчать не лише німецькі документи, а й радянські. «Окремі групи противника змогли переправитись через р. Гнилий Тікич і досягти району Лисянки», — сказано, зокрема, у «Журналі бойових дій 4 гвардійської армії за лютий 1944 року». За підрахунками окремих дослідників, з оточення вийшло не менше 25 тисяч солдатів і офіцерів. Німецькі вояки, яким пощастило залишитись живими, але не пощастило вийти з оточення, здались у полон. За радянською історіографією, полонених було 18200 осіб. Питання про безповоротні втрати німецької сторони залишається відкритим. Не маючи точних даних про чисельність військ, які потрапили в оточення і які вийшли з кільця, неможливо з’ясувати, скільки солдатів і офіцерів загинуло.
Завершення Корсунь-Шевченківської операції вважало своєю перемогою командування Червоної армії. 18 лютого 1944 року перша сторінка газети «Красная звезда» була присвячена завершенню цієї операції. Увечері цього ж дня на честь перемоги в Москві був даний салют другої категорії.
За відзнаку в Корсунь-Шевченківській операції понад 100 воїнам Червоної армії було присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Кілька тисяч солдатів і офіцерів були нагороджені орденами і медалями СРСР. Командуючому 2 Українським фронтом генералу армії І.С. Конєву присвоєно звання Маршала Радянського Союзу. Після завершення Корсунь-Шевченківської операції в Червоній армії було введено звання Маршала бронетанкових військ. Першим це звання одержав командуючий 5 гвардійською танковою армією генерал-полковник П.О. Ротмістров.
Були відзначені й військові підрозділи Червоної армії, які особливо відзначились у боях. 14 частин і з’єднань були нагороджені орденами Червоного Прапора, 7 — орденами Богдана Хмельницького, 23 — удостоєні найменування «Корсунських».
За підрахунками російських дослідників, під час Корсунь-Шевченківської операції загинуло 23286 воїнів Червоної армії. Загальні середньодобові втрати (безповоротні та санітарні) становили 3208 осіб.
Військові історики вважають Корсунь-Шевченківську операцію дуже складною і водночас надзвичайно цікавою як у тактичному, так і в оперативному відношеннях. Маючи багато спільного зі Сталінградською битвою, вона різниться з нею деякими особливостями. Зокрема, операція проходила без паузи. Ще в ході оточення німецьких військ підрозділи Червоної армії наносили удари по противнику з метою знищення окремих пунктів і осередків опору. Корсунь-Шевченківська операція розвивалась дуже маневрено. Широко практикувалось переугруповання військ. Частини і з’єднання знімались з малоактивних ділянок і перекидались, у залежності від обставин, то на зовнішній, то на внутрішній фронт, що мало надзвичайно важливе значення.
Корсунь-Шевченківська операція була важливою складовою бойових дій за Правобережну Україну. З боку противника в ній було задіяні понад дві третин повітряних та майже половина танкових сил, які знаходились на Правобережній Україні.
Незважаючи на те, що основної своєї мети — знищення оточеного угруповання німецьких військ — Червона армія не досягла, завершення Корсунь-Шевченківської операції мало важливе значення. У результаті ліквідації Корсунь-шевченківського виступу була знята загроза удару противника по флангах 1 та 2 Українських фронтів. Частини і з’єднання Червоної армії одержали можливість маневру вздовж фронту. Вивільнилась велика кількість військ, що сприяло створенню ударного угруповання для наступу на Умань та Могилів-Подільський, а також створенню умов для швидкого виходу військ Червоної армії до Південного Бугу і Дністра.
____________________
1. Алфавітна книга безповоротних втрат 202 стрілецької дивізії // Центральний архів Міністерства оборони Російської Федерації (далі — ЦАМО РФ). — Ф. 202 стрілецької дивізії. — Оп. 2. — Спр. 53.
2. Бобровці (стаття з фронтової газети) // Фонди Корсунь-Шевченківського державного історико-культурного заповідника (далі — Фонди Заповідника). — ПЛГ. — 3034/994-а.
3. Бої 54 укріпленого району в районі Корсуня-Шевченківського // ЦАМО РФ. — Ф. 54 укріпленого району. — Оп. 285720с. — Спр. 1-а.
4. Бойова характеристика 500 окремого кулеметно-артилерійського батальйону 159 укріпленого району // ЦАМО РФ. — Ф. 500 окремого кулеметно-артилерійського батальйону. — Оп. 32777с. — Спр.1.
5. Бойове донесення командира 1317 стрілецького полку В.М. Тюріна // Фонди Заповідника. — Інв.4604. — Д-1181.
6. Бойове донесення № 0034 штабу 180 стрілецької дивізії від 9 лютого 1944 р. // ЦАМО РФ. — Ф. 180 стрілецької дивізії. — Оп. 49335с. — Спр. 3.
7. Бойове донесення № 0036 штабу 180 стрілецької дивізії від 17 лютого 1944 р. // ЦАМО РФ. — Ф. 180 стрілецької дивізії. — Оп. 49335с. — Спр. 3.
8. Бойове донесення № 0044 2 Українського фронту від 12 лютого 1944 р. // ЦАМО РФ. — Мікрофільм. Інв. № 407.
9. Бойове донесення № 0045 2 Українського фронту від 13 лютого 1944 р. // ЦАМО РФ. — Мікрофільм. — Інв. № 407.
10. Бойове донесення № 79 штабу 29 танкового корпусу від 17 лютого 1944 р. // ЦАМО РФ. — Ф. 3420. — Оп. 1. — Спр. 15.
11. Бойове розпорядження штабу 5 повітряної армії // ЦАМО РФ. — Ф. 327. — Оп. 4999. — Спр. 76.
12. Бойові дії 5 гвардійського Донського козачого кавалерійського корпусу по розгрому корсунь-шевченківського угруповання противника // ЦАМО РФ. — Ф. 5 гвардійського Донського козачого кавалерійського корпусу. — Оп. 1. — Спр. 149.
13. Бойові дії 16 танкового корпусу за період з 25 січня по 22 лютого 1944 р. // ЦАМО РФ. — Ф. 236. — Оп. 2673. — Спр. 324.
14. Бойові донесення та оперативні зведення 337 стрілецької дивізії // ЦАМО РФ. — Ф. 337 стрілецької дивізії. — Оп. 1. — Спр. 102.
15. Бойові донесення та оперативні зведення штабу 27 армії // ЦАМО РФ. — Ф. 27 армії. — Оп. 8378. — Спр.34.
16. Бойові донесення 25 гвардійської стрілецької дивізії // ЦАМО РФ. — ф. 25 гвардійської стрілецької дивізії. — Оп. 1. — Спр. 22.
17. Бойові донесення підпорядкованих частин 5 гвардійської танкової армії // ЦАМО РФ. — Ф. 332. — Оп. 4948. — Спр. 95.
18. Бойовий шлях 340 стрілецької дивізії // ЦАМО РФ. — Ф. 1657. — Оп. 1. — Спр. 9.
19. Герои Советского Союза. Кратний биографический справочник: В 2-х томах. — М., 1988. — Т. 1,2.
20. Грылев А.Н. Днепр. Карпаты. Крым. Освобождение Правобережной Украины и Крыма в 1944 г. — М.: Наука, 1970.
21. Гупало М.Д. Двадцять п’ять вогняних днів // Ленінським шляхом. — 1984. — 17 лютого.
22. Директива командуючого 2 Українським фронтом від 9 лютого 1944 р. // ЦАМО РФ. — Ф. 408. — Оп. 9991. — Спр. 290.
23. Довідкові картки на учасників Корсунь-Шевченківської операції А.П. Савельева, А.В. Смирнова, О.Р. Кузнецова // Архів Заповідника.
24. Доповідь офіцера — представника Генерального штабу Червоної армії майора Синіцина про бойові дії військ 52 армії по знищенню угруповання противника в районі Корсуня-Шевченківського з 1 по 18 лютого 1944 р. // ЦАМО РФ. — Ф. 52 армії. — Оп. 9991. — Спр. 280.
25. Доповідь про бойові дії 2 танкової армії у складі 1 Українського фронту за період з 25 січня по 25 лютого 1944 р. // ЦАМО РФ. — Ф. 2 танкової армії. — Оп. 4148. — Спр. 221.
26. Доповідь про бойові дії 2 танкової армії по розгрому ударного танкового угруповання противника в районі Лисянки, Чеснівки, Дашуківки і завершенні розгрому залишків оточеного угруповання противника в районі Шендерівки // ЦАМО РФ. — Ф. 236. — Оп. 2673. — Спр. 324.
27. Доповідь про бойові дії 3 танкового корпусу за період з 25 січня по 25 лютого 1944 р. // ЦАМО РФ. — Ф. 236. — Оп. 2674. — Спр. 324.
28. Доповідь про бойові дії 8 окремого гвардійського важкого танкового полку // ЦАМО РФ. — Ф. 8 окремого гвардійського важкого танкового полку. — Оп. 273959. — Спр. 11.