Політ співочого каміння. Трилогія з народного життя
- Автор: Кешеля Дмитрий Михайлович
- Год: 2012
- Язык: украинский
- Год: Карпати
- ISBN: 978-966-671-323-3
- Жанр: Историческая проза
Электронная книга - «Політ співочого каміння. Трилогія з народного життя». Краткое содержание книги:
Професор сам підійшов до діда із-за спини, поклав йому руку на плече і сказав:
— Правда, ви мене шукаєте, чоловіче?
— А ви, перебачаюся, хто?
— Я професор для вашої доньки, — відповів незнайомець і запропонував. — Ходімо до мене додому й домовимося.
Дід назвав навіть номер професорського будинку, що знаходився у провулку, відомому мукачівцям як Латоричний двір. Проте ніяк не міг згадати ані імені професора, ані найменшої рисочки його обличчя.
Через багато літ я теж навідаюся до цього будинку у пошуках слідів маминого вчителя. На мої запитання всі мешканці котеджу розплющуватимуть широко очі і, скрикнувши, хапатимуть себе за чола. Ой, так: як добре, що згадали! Дійсно, якийсь короткий час тут проживав дуже інтелігентний і богобоязний чоловік, якого всі звали професором… У такій маленькій квартирі… Але куди поділася ота квартира? Як виглядав професор і що собою представляв? Врешті-решт помер він, кудись переїхав, а чи просто загадково зник? Ну і насамкінець — ким він був: русином, угорцем, чехом, євреєм, греком?.. На ці і подібні розпити — і мої родичі, і сельчани, і мукачівські сусіди — роззявляли рота, стенали плечима і німо розводили руками.
Ще більше не давала покою книга, з якої мої мамка черпали в дитинстві знання впродовж кількох років…
Тут, залишаючи інтригу за собою, скажу: про дивовижну книгу я таки дізнався. І наскільки це мені дозволено, дещо розповім про неї.
Книга, з якої загадковий професор передавав знання, називалася „Апокаліпсис Слова“ чи простіше, по-нашому, „Одкровення Слова“. „Апокаліпсис“ в перекладі на сучасну мову це ж і означає — „Одкровення“.
Книга „Одкровення Слова“ — це величезний трактат про незвідані людством таїни і лабіринти слова: як при його помочі проникати у невидимі нашому зору світи;
долати за крихітну долю миті немислимі простори;
лікувати вже безнадійні тіло і душу;
досягати безмірної влади над людською свідомістю, а то й цілими народами;
проникати у водні і земні глибини;
викликати на розмову й одвертість звірів, птахів, рослини і дерева…
І ще багато-багато такого, що йменується дуже мовчазним і впертим словом „Таїнство“ чи ще вірніше — „Провидіння“.
Книгу „Одкровення Слова“ написав один із далеких-далеких предтечів Христа Авель Сінайський. Він чомусь — і гадається не без власної, а може і Божої волі — заблукав, а потім зовсім загубився в історії. Але в переказах деяких древніх народів про нього збереглися окремі уривки міфів: як Авель Сінайський, постячись і молячись до Господа, міг рік простояти на розпеченому піску на одній нозі. За цей час сухі вітри нанесли у його волосся насіння різнотрав’я і кущів. І знайшовши благодатну вологу людського поту, на голові Авеля за рік проростали тендітні кущі, трави і дивовижної краси квіти. Проте великий пустельник навіть вустами не поворухнув — такою безмежною і твердою була його віра у Господа. І, очевидно, саме за це Всевишній зіслав на Авеля Одкровення Слова.
Ще інші уривки міфів, але вже зниклих народів, переповідають: книгу „Одкровення Слова“ пророк Авель Сінайський писав власною кров’ю. Кожного ранку він знімав із кактуса найбільшу колючку, пронизував нею один із пальців і тією ж голкою писав книгу. Літери виводив акуратно на пергаменті, вичиненому із шкіри внутріутробних — тобто ще ненароджених — ягнят. Але найцікавіше: писав Авель „Одкровення Слова“ кожного дня, але тільки впродовж дуже короткого часу — од тої миті, коли над пустелею з’являвся перший промінь, й до тих пір, доки сонце повністю не викочувалось із-за обрію. Саме на цей проміжок часу розкривалися небеса і звідти пророк-предтеча чув голоси, які йому пристрасно диктували.