Виправний день
- Автор: Паланик Чак
- Год: 2018
- Язык: украинский
- Жанр: Современная русская и зарубежная проза
Электронная книга - «Виправний день». Краткое содержание книги:
Зважаючи на такий прецедент, вирішив Чарлі ухилитися від своєї долі. А натомість значно зрости у своїй новій ролі. І поки жіноцтво його двору не пручалось і вважало за привілей виносити його потомство, йому потрібна та єдина, що зможе допомогти йому, звалити собі на плечі частину тягаря його правління.
До нього дійшло, що наступне випробування — чи не найбільше — це зрівняти нерівність між мужами і жінками на своїх землях. Для цього він знайде і заволодіє винятковою жоною, щоб одружитися з нею і щоб вона служила гарною прилюдною жоною. Поки жінки виконували всю горбату роботу на полях і підтримували чистоту в залах його палацу Меригіл, поки мужі лише лигали лагер і величалися посадженими насінинами наступного покоління, якщо Чарлі надасть багатство і владу єдиній жоні, підніме її до рівня божества, це переважить низьке становище всіх жінок-підлеглих.
Ферменти в клітинах Пайпера почали самознищувальний процес автолізу, перетравлюючи стінки клітин і випускаючи розріджену гидоту всередині. Бактерії в його легенях, роті, носових пазухах і травному тракті обжиралися бурштиновим потоком амінокислот. Мухи віднайшли очі, пряму кишку, геніталії та ніздрі й почали відкладати там яйця. Личинки вилуплювались і прожирали собі шлях під шкіру, щоб поглинути шар підшкірного жиру.
Провалились очі.
Нутрощі вже обвалилися, надійно запечатавши самих себе і ховаючи газ із бактерій у кишковому тракті, тож почав роздуватися живіт. Полонені бактерії роздули обличчя і геніталії, роздули язик, доки він не виліз крізь витягнуті розпухлі губи. Пеніс виріс в останній фальшивій ерекції, набряклий від продуктів життєдіяльності бактерій. Єдиний звук видавали черви, що пожирали його обличчя. Тріскучий звук. Точно такий самий, як у шипованих зимових шин, що повільно котяться голою бруківкою.
Черевні стінки прорвалися, газ вивітрився, і торс розповзся у мерзотній широкій калюжі. Бактерії в роті перетравили піднебіння й накинулися на мозок, який швидко розклався, витікаючи через вуха. Жуки-шкіроїди, антренус строкатий і шкіроїд шинковий, прибули, щоб поласувати м’язами.
Після цього, ймовірно, залишилися лише шкіра й кістки. А ймовірніше, що жуки перейшли на поїдання шкіри.
Увесь цей час продовжував працювати телевізор. Той самий чоловік, якого пожирали жуки, пожирала черва, дивився на власні тлінні останки і говорив:
Боягуз ображається від імені інших. Кожен повинен брати відповідальність лише за власну реакцію.
З личинок виросли мухи і відклали ще яєць. І привабливий чоловік на екрані сказав мухам, що повзали по його скелету:
Робити кар’єру на порятунку людей — це також створювати постійний клас людей із потребою в порятунку.
Мухи встеляли вікна будинку. Мертві мухи вкривали підвіконники, і ще більше мух відкладали яйця. Вилуплювалися личинки за личинками. І чоловік у зшитому на замовлення костюмі «Савіль Роу» говорив їм:
Ми мусимо дозволити будь-якій особі продовжити свої намагання або померти, як забажає.
Кожне нове покоління мух відкладало яйця, виростало і вмирало, намагаючись дістатися сонячного проміння за межами зачинених вікон, доки не спожило весь підшкірний жир, і останнє з останніх поколінь мух загинуло на підвіконні. Навіть тоді чоловік у телевізорі, чиє обличчя могло скидатися на лик святого чи президента, дивився на череп і кістки на підлозі перед собою і звертався до них:
Чоловіка не полюблять за те, що він приємно поводиться.
Вона вибрала йому ім’я для еміграції: Джентрі Тейт. Він для неї вибрав Смакоту Бастилію. Вони відсвяткували свої нові прізвиська шампанським, але зовсім трішки, бо вона відчайдушно хотіла завагітніти. Переховування дозволяло їм бути разом, але будь-якого дня у двері могли постукати.
Його б депортували, переселили в етнічну країну для білих. Вона б залишилася тут, у колишньому штаті Луїзіана, переназваному новою частиною Чорнотопії. Якби вона народила дитину, маля б перевірили й відправили на відповідну територію. Спочатку вони планували втекти в Канаду, але мільйони міжрасових пар виношували таку ж думку. Щоб стримати хвилю імміграції, Оттава закрила кордон.
Залишаючи їм єдиний варіант, якщо вони хотіли бути разом. Не разом-разом, не як чоловік і дружина, навіть не як друзі чи знайомі, що час від часу мимохіть зустрічаються.
Ні, вдавати з себе гея і лесбійку було їхнім єдиним варіантом. Квір-країна приймала що білих, що темношкірих, і жодне генетичне тестування не могло видати їхню справжню сексуальну орієнтацію. Не те щоб гомосексуали не передбачали таких спроб. Ходили чутки, що відчайдушні сім’ї зі змішаних рас розділяються і тимчасово емігрують, а тоді потайки об’єднуються. Мексика вже давним-давно припинила приймати біженців.