Виправний день

Із молодих людей, що сиділи навколо багаття, жодна не наважилася поворухнути й м’язом. Найменший порух, і незнайомець кинувся б геть. Блукач, цей блукач зловив їхні погляди широко розплющеними запаленими очима. Він нюхнув повітря, ніздрі роздулися, очевидно, подразнені ароматом підсмажених сардельок.

Нік, аж занадто щедрий Нік, обшукав свої кишені. На витягнутій руці він запропонував тремтячому чоловікові пігулку:

— Здається, комусь не завадить трохи перкодану.

Шаста змусила його замовкнути. Вона висмикнула гаряче м’ясо з кінця Джамалової загостреної палиці. Відчула вологе тепло сардельки в пальцях і гострий удар провини як дружина. На знак відшкодування вона стала на коліна. Її товариші, Нік і Фелікс, Джамал і міс Жо, Ґевін і Шарм, зашипіли, щоб вона тримала безпечну дистанцію, але жінка відмахнулася від них рукою.

Киваючи, заплющивши очі від задоволення, Джамал пошепки прокричав:

— Кльово! Просто як у Стейнбека!

Демонструючи співчутливу люб’язність, Шаста Санчез подала соковитий, жирний шматочок цьому загнаному, перестрашеному колишньому президентові розлучених штатів.

Робота йшла повільно. Після того як марширувальники і дудері минули… щойно радісна юрба пішла своїм шляхом із пискотливими новонародженими… колишній сенатор Голбрук Деніелс узявся штовхати важкий сарай на двох колесах уздовж тихого маршруту параду.

Механічною щіткою він самотужки згрібав пелюстки троянд і конфетті. Плоскою лопатою він збирав викинуті плаценти, а також засохлий конячий гній і все це скидав собі на візок.