Проект «Україна»: Архітектори, виконроби, робітники. Тексти
- Автор: Яневский Даниил Борисович
- Год: 2020
- Язык: украинский
- Год: Фолио
- ISBN: 978-966-03-7945-9, 978-966-03-8902-1
- Жанр: Биографии и мемуары
Электронная книга - «Проект «Україна»: Архітектори, виконроби, робітники. Тексти». Краткое содержание книги:
— Генсекретаріат, який є «вищою крайовою владою», яку створили УЦР та «ствердив» Тимчасовий уряд, «буде боротися зі всякими спробами підтримувати петроградське повстання».
«Крайовий комітет по охороні революції на Україні» арештований штабом КВО.
Спільне засідання Рад робітничих і солдатських депутатів за участю представників військових частин, фабзавкомів та профспілок, підтримує більшовицьке повстання та висловлюється за передачу всієї повноти влади в Києві ревкому, провідні позиції в якому обіймали більшовики.
Київська міська дума заявляє: штаб КВО і Центральна Рада «являють два ворожих табори».
ГС випускає відозву до неіснуючих «громадян України» (на цей момент навіть проекту «закону» про «громадянство України» не існувало), в якій запевняє, що «буде рішуче боротися зі всякими спробами підтримувати петроградське повстання».
«Крайовий комітет по охороні революції в Україні» саморозпускається.
До Києва для допомоги штабу КВО прибуває з фронту козача дивізія.
Надзвичайне засідання президії Всеросійського козачого з’їзду за участі козачих старшин визнає центральним керівним органом Києва і України штаб КВО.
МР фактично підтримує більшовицький переворот в Петрограді, ухваливши рішення про усунення Тимчасового уряду від керівництва 9-тю південно-західними губерніями російської республіки:
— «загальне керівництво всіма розпорядженнями властей по охороні революції на всю Україну скупчується в руках Генерального секретаріату, який в своїй діяльності на органи революційної демократії краю»;
— «керівництво військовими властями було передано штабові військової округи», який негайно поставили під контроль комісарів формально «саморозпущеного» КОР.
МР вирішує зосередити загальне керівництво «по охороні революції» в руках Генерального секретаріату, а керівництво військовими силами покласти на штаб КВО під контролем комісара УЦР.
В. Винниченко оголошує телеграму Ставки Верховного головнокомандуючого про придушення заколоту у Петрограді та наголошує на необхідності реалізації постанови Центральної Ради, спрямованої проти більшовиків.
Всеукраїнський військовий з’їзд вимагає від УЦР негайного проголошення Української демократичної республіки в «етнографічних межах України».
Частини КВО, вірні присязі, заарештувують членів КОР.
ІІІ Всеукраїнський військовий з’їзд продовжує свої засідання.
III Київський губернський український з’їзд (кількість «делегатів» та процедура їх обрання невідомі) закликає УЦР проголосити Українську демократичну республіку та скликати Українські Установчі збори.
Німецьке командування розпочало перекидати дивізії зі Східного фронту на Західний.
VII пленум «УЦР» (за участі 15 % із 643 членів Ради) ухвалює: «Конституція Української республіки визнає, що найвищу суверенну власть мають Українські Всенародні збори. Вона оддає часть власті федеральному парламентові Росії». 96-ма або 97-ма голосами з 643 членів УЦР було ухвалено законопроект «про передачу землі в розпорядження земельних комітетів».
Ще одне рішення — «про прилучення «позаавтономних» частин України», «поширення в повній мірі влади Генерального секретаріату на… Херсонщину, Катеринославщину, Харківщину, материкову Таврію, Холмщину, частину Курщини та Вороніжчини».
УЦР та штаб КВО створюють тимчасову координаційну комісію із представників ГС, УГВК, ІІІ Всеукраїнського військового та Всеросійського загальнокозачого з’їздів, міської думи, ради робітничих депутатів та правоохоронних установ.
Новостворений більшовицький ВРК очолює збройний виступ проти штабу КВО. Початок вуличних боїв у Києві.
Рада солдатських депутатів КВО визнає УЦР «єдиним правомочним органом військових і громадських справ України».
В Києві продовжуються вуличні бої.
В Києві починається загальний політичний страйк.
Генеральний секретаріат у зверненні «До війська і громадян України» заявляє: «Українська Центральна рада обрана всіма народами України і являється виразницею волі всієї революційної демократії. По суті це є Крайова рада селянських, робітничих і солдатських депутатів. Всі війська і всі партії повинні признавати власть Генерального секретаріату Української Центральної ради і всеціло підлягати його розпорядженню».