Проект «Україна»: Архітектори, виконроби, робітники. Тексти
- Автор: Яневский Даниил Борисович
- Год: 2020
- Язык: украинский
- Год: Фолио
- ISBN: 978-966-03-7945-9, 978-966-03-8902-1
- Жанр: Биографии и мемуары
Электронная книга - «Проект «Україна»: Архітектори, виконроби, робітники. Тексти». Краткое содержание книги:
На засіданні Малої ради В. Винниченко оголошує «Декларацію Генерального секретаріату України».
Документ, підтриманий партіями українських есерів, есдеків та есерів; єврейських — Поалей-Ціон, народна, соціалістична робітнича; російських — есерів та меншовиків, містив розлогу програму громадянської війни в Російській державі. Документ, зокрема, стверджував, що «Генеральний секретаріат, утворений волею демократії в Україні. …За всю діяльність відповідає перед цим своїм революційним демократичним парламентом» — Центральною Радою; «основи будучого ладу України» мають встановити не Всеросійські Установчі збори, а «Українська Центральна Рада в вигляді автономного статуту України»; «для найсправедливішого виявлення демократії України повинні бути скликані всенародні Українські Установчі збори».
Документ заявляв про ліквідацію приватної власності на землю для всіх, крім «трудящих мас України», «інтереси» яких «повинні завше стояти на чолі і перед ними мусять поступатися інші інтереси», запровадження для України окремого бюджету, судової системи.
В. Винниченко оголошує про початок організованої демобілізації Східного фронту («Секретарство внутрішніх справ (тобто відомство, очолюване письменником Винниченком. — Д. Я.) організує в своєму складі демобілізаційний відділ»), зажадавши при цьому участі «представників українського народу» «на мирній конференції, яка обговорюватиме наслідки війни».
Висновки.
1. Декларацією 29 вересня Генеральний секретаріат, Центральна та Мала ради, три українські, дві російські та дві єврейські націонал-соціалістичні партій остаточно перейшли до методів політичного «гіпермодернізму», тобто відмовилися від дотримання будь-яких усталених та/або погоджених наперед правил політичної боротьби, а тим більше, від підписаних з опонентами угод.
2. Після 29 вересня націонал-соціалістичні політичні сили, насамперед українські та єврейські, остаточно розірвали з демократичною традицією.
3. Зазначені організації та політичні сили засвідчили — їх підписи під будь-якими документами не варті чорнила, яким вони зроблені.
4. Ці партії та організації остаточно та безповоротно вийшли за межі права та демократичних, законних процедур.
5. Вони затвердили курс на створення самостійної держави так званого «українського трудового народу» неправовими незаконними методами.
6. Вони висунули претензії на статус суб’єкта міжнародного права, при тому, що 1914 р. українські націонал-соціалісти задекларували позицію «нейтральності» «українства» у I Світовій війні.
Мала рада — загалом до її складу увіходило 105 осіб (членів та їх заступніків) — невідомою/непідрахованою до сьогодні меншістю голосів ухвалює проведення Всеукраїнських Установчих зборів.
ІV з’їзд УСДРП висловлюється за:
— утворення «однорідної демократичної революційної влади» (тобто за участі більшовиків та без демократичних партій);
— укладання сепаратного миру;
— передачу поміщицької, державної, удільної та церковної землі до земельних комітетів;
— запровадження державного контролю за промисловим виробництвом;
— максимальне оподаткування великого капіталу;
— перетворення Росії на федеративну республіку;
— створення краєвих національних автономних органів нелегітимної та незаконної «революційної влади»;
— розширення територіальної та галузевої компетенції ГС.
ГС затверджує товариша генсекретаря незаконно створеного відомства промисловості й торгу (відповідне рішення було ухвалено Малою радою 29 вересня), ухвалює рішення «скласти комісію, що виробила б основні точки законопроекту про Українські Установчі збори» та про «заснування Секретарства відбудування».