Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Фактор
- ISBN: 978-966-180-038-9
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України». Краткое содержание книги:
Книга адресується суддям, адвокатам, юристам, які працюють у правоохоронних органах, на підприємствах, в установах, організаціях.
Законодавство враховано станом на 1 січня 2010 р.
Стаття 660. Обов’язки покупця і продавця у разі пред’явлення третьою особою позову про витребування товару
1. Якщо третя особа на підставах, що виникли до продажу товару, пред’явить до покупця позов про витребування товару, покупець повинен повідомити про це продавця та подати клопотання про залучення його до участі у справі. Продавець повинен вступити у справу на боці покупця.
2. Якщо покупець не повідомив продавця про пред’явлення третьою особою позову про витребування товару та не подав клопотання про залучення продавця до участі у справі, продавець не відповідає перед покупцем, якщо продавець доведе, що, взявши участь у справі, він міг би відвернути відібрання проданого товару у покупця.
3. Якщо продавець був залучений до участі у справі, але ухилився від участі в її розгляді, він не має права доводити неправильність ведення справи покупцем.
1. За умови пред’явлення до покупця третьою особою на підставах, що виникли до продажу товару (тобто до переходу права власності на товар від продавця до покупця), позову про витребування товару виникають такі обов’язки покупця: 1) повідомити продавця про пред’явлення позову; 2) подати до суду клопотання про залучення продавця до участі у справі. Отримання продавцем зазначеного повідомлення тягне виникнення у нього обов’язку вступити у справу на боці покупця.
2. Невиконання покупцем зазначених двох обов’язків, за загальним правилом, що випливає із ч. 2 ст. 660 ЦК, не звільняє продавця від відповідальності перед покупцем у разі відібрання товару у покупця за рішенням суду. Продавець у разі відібрання товару у покупця звільняється від відповідальності лише за умови, якщо він доведе, що, взявши участь у справі, він міг би відвернути відібрання проданого товару у покупця.
3. При ухиленні продавця, залученого до участі у справі, від участі у її розгляді, він не може бути звільнений від відповідальності за відібрання проданого товару у покупця і позбавляється права посилатись на неправильність ведення справи покупцем.
4. Витребування товару, переданого продавцем покупцеві, третьою особою на підставах, що виникли до продажу товару цьому покупцеві, стало значно менш вірогідним в силу ч. 2 ст. 620 ЦК, ст. 10 Закону «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» [167] (якщо обтяження, в якому третя особа є обтяжувачем, не було зареєстроване).
Стаття 661. Відповідальність продавця у разі від судження товару у покупця
1. У разі вилучення за рішенням суду товару у покупця на користь третьої особи на підставах, що виникли до продажу товару, продавець має відшкодувати покупцеві завдані йому збитки, якщо покупець не знав або не міг знати про наявність цих підстав.
2. Правочин щодо звільнення продавця від відповідальності або щодо її обмеження у разі витребування товару у покупця третьою особою є нікчемним.
1. Відповідальність продавця перед покупцем у разі вилучення проданого товару у покупця за рішенням суду полягає у відшкодуванні збитків. Правочин щодо звільнення продавця від такої відповідальності (повністю або частково) є нікчемним. Уключення в договір купівлі-продажу умови про відшкодування збитків у більшому розміру є припустимим відповідно до абзацу першого ч. 3 ст. 22 ЦК. Установлена ч. 1 ст. 661 ЦК відповідальність може доповнюватись обов’язком продавця сплатити неустойку у разі вилучення проданого товару у продавця за рішенням суду.
2. Підставою виникнення обов’язку продавця відшкодувати покупцеві збитки є наступна сукупність юридичних фактів: 1) поява підстав вилучення речі, що є предметом договору, до продажу товару, тобто до укладення договору купівлі-продажу; 2) вилучення предмета договору у покупця за рішенням суду, в тому числі і добровільне передання цього предмета на виконання рішення суду; 3) покупець не знав і не міг знати про наявність зазначених підстав. Альтернатива, передбачена ч. 1 ст. 661 ЦК («не знав або не міг знати») є нелогічною, бо не може такого бути, щоб покупець знав, але не міг знати. Логіці відповідало б формулювання «крім випадків, коли покупець знав або міг знати про наявність цих підстав». Отже, за допомогою логічного тлумачення слід зробити висновок про те, що умовою покладення на продавця обов’язку відшкодувати збитки є те, що покупець про наявність підстав для вилучення товару у покупця знав або міг знати. Якщо ж він не знав і не міг знати, покупець отримує право на відшкодування збитків.