Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Фактор
- ISBN: 978-966-180-038-9
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України». Краткое содержание книги:
Книга адресується суддям, адвокатам, юристам, які працюють у правоохоронних органах, на підприємствах, в установах, організаціях.
Законодавство враховано станом на 1 січня 2010 р.
Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
2. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов’язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації Зв’язку для доставки покупцеві.
1. Пункт 1 ч. 1 ст. 664 ЦК визначається момент виконання продавцем обов’язку передати товар у спосіб, який відповідає визначенню у ст. 334 ЦК моменту набуття права власності за договором. Разом з тим п. 2 ч. 1 ст. 664 ЦК установлює момент виконання продавцем обов’язку передати товар покупцеві, який (момент) не є моментом переходу до покупця права власності і ризику випадкової загибелі товару. Якщо товар має бути переданим за місцезнаходженням товару, то моментом виконання обов’язку передати товар покупцеві може бути визнаний момент передання товару в розпорядження покупця. При цьому визначається порядок надання товару в розпорядження покупця: 1) товар має бути підготовленим для передання покупцеві в належному відповідно до умов договору місці; 2) товар має бути ідентифікований для цілей договору, зокрема, шляхом маркування; 3) продавець має поінформувати покупця про надання товару в розпорядження останнього.
2. У ст. 664 ЦК не передбачається моменту виконання продавцем обов’язку передати товар у випадках, коли покупцеві передається коносамент або інший товарно-розпорядчий документ. Тому в таких випадках момент виконання продавцем обов’язку передати товар покупцеві слід визначати відповідно до правила ч. 2 ст. 334 ЦК: цей обов’язок вважається виконаним не в момент здачі товару перевізникові, а в момент вручення покупцеві коносаменту.
3. У випадках зберігання товару, що є предметом договору купівлі-продажу, на товарному складі надання товару в розпорядження покупця може здійснюватись шляхом передання простого складського та заставного свідоцтва (ст. 966 ЦК).
Стаття 665. Правові наслідки відмови продавця передати товар
1. У разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.
2. Якщо продавець відмовився передати річ, визначену індивідуальними ознаками, покупець має право пред’явити продавцеві вимоги відповідно до статті 620 цього Кодексу.
1. Стаття, що коментується, встановлює наслідки відмови продавця передати товар. Поширювати дію цієї статті на випадки прострочення передання продавцем товару та виникнення у цьому разі у покупця думки про те, що продавець відмовився передати товар, підстав немає. Відмова продавця передати товар, безумовно, має місце тоді, коли він зробив заяву про це в будь-який формі (на випадок спору покупець має надати докази того, що така заява була зроблена). Якщо встановлено строк договору (ч. 1 ст. 631 ЦК), про відмову продавця передати товар може свідчити неможливість передання ним покупцеві товару в межах зазначеного строку. У решті випадків твердження про відмову продавця передати товар, нехай строк передання товару і був ‘порушений, було б безпідставним.
2. Відмова продавця передати товар покупцеві у зв’язку з простроченням сплати покупцем ціни товару (якщо договором відповідно до ст. 693 ЦК передбачена попередня оплата) своєю правовою підставою має ч. 3 ст. 538 ЦК, яка в таких випадках передбачає не відмову від договору, а зупинення виконання стороною (продавцем) свого зобов’язання.
3. Відмова продавця передати товар покупцеві дає право покупцеві відмовитись від договору купівлі-продажу. Відмова покупця від договору купівлі-продажу має кваліфікуватись як односторонній правочин, на який поширюються положення ст. 202 — 236 ЦК, що присвячені правочинам. Форма такого правочину має відповідати вимогам ст. 654 ЦК (він має вчинятись у тій же формі, в якій було вчинено договір купівлі-продажу). Цей правочин є вчиненим з моменту отримання продавцем відповідного повідомлення (заяви про відмову) від покупця (цей висновок зроблено із застосуванням за аналогією ч. 2 ст. 782 ЦК). З цього ж моменту договір вважається розірваним, а зобов’язання — припиненим. Виконання продавцем обов’язку передати товар до моменту розірвання договору позбавляє покупця права на відмову від договору, хоч би він уже надіслав відповідне повідомлення продавцеві (якщо продавець до моменту передання товару не отримав це повідомлення).