Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Фактор
- ISBN: 978-966-180-038-9
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України». Краткое содержание книги:
Книга адресується суддям, адвокатам, юристам, які працюють у правоохоронних органах, на підприємствах, в установах, організаціях.
Законодавство враховано станом на 1 січня 2010 р.
6. Стосовно більшості об’єктів права інтелектуальної власності йдеться про передання права власності (ч. 6 ст. 28 Закону «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» [118], ч. 4 ст. 20 Закону «Про охорону прав на промислові зразки» [59]; ч. 7 ст. 16 Закону «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» [60]; ч. 3 ст. 16 Закону «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем» [90]), яке може здійснюватись, зокрема за договорами купівлі-продажу цих прав. Щодо авторського та суміжних прав ідеться про передання майнових прав (ч. 1 ст. 31; ч. 2 ст. 40 Закону «Про авторське право та суміжні права» [133]), яке (передання) може здійснюватись шляхом укладення та виконання договору купівлі-продажу. Визначаючи види договорів, на підставі яких здійснюється розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності, ч. 1 ст. 1107 ЦК допускає можливість укладення не тільки перелічених у ній, а й інших договорів. Пункт 7 ч. 1 ст. 441 ЦК прямо передбачає можливість продажу твору, що можна ототожнювати з продажем майнових прав на нього, оскільки немайнові права не можуть відчужуватись (ч. 4 ст. 423 ЦК).
7. Частина 3 ст. 656 ЦК узгоджується із ст. 515 ЦК, яка забороняє заміну кредитора у «зобов’язаннях, нерозривно пов’язаних з особою кредитора». Проте законодавець не витримав єдності термінології, допускаючи укладення договору купівлі-продажу лише стосовно вимоги, що «не має особистого характеру». Стаття 512 ЦК допускає відступлення права вимоги не тільки за договором купівлі-продажу, а і шляхом учинення інших правочинів. Тому ст. 512 — 519 ЦК мають більш широку сферу дії, ніж ч. З ст. 656 ЦК та інші положення інституту купівлі-продажу, що регулюють відносини з приводу купівлі-продажу права вимоги. У ч. 3 ст. 656 ЦК спеціально зазначається на право сторін договору купівлі-продажу майнових прав відступати в договорі від положень ст. 512 — 519 ЦК. Це не виключає права сторін такого договору відступати від ст. 655 — 697 ЦК, якщо цьому не перешкоджає абзац другий ч. 3 ст. 6 ЦК.
Загальні положення про купівлю-продаж не застосовуються до зобов’язань факторингу. Якщо це не виключається нормами інституту факторингу (ст. 1077 — 1086 ЦК), з урахуванням ч. 3 ст. 6 ЦК сторони договору факторингу можуть передбачити поширення окремих положень про купівлю-продаж на зобов’язання факторингу.
8. У ч. 4 і 5 ст. 656 ЦК ідеться про договори купівлі-продажу. Проте ці положення поширюються не тільки на відносини, що виникають у процесі укладення договорів, у тому числі визначення їх змісту, а й на відносини, що виникають на підставі договорів купівлі-продажу. Отже, законами відповідно до ч. 5 ст. 656 ЦК можуть установлюватись особливості правовідносин щодо купівлі-продажу окремих видів майна.
Це не викликало б сумніву і в тому випадку, якби ч. 5 узагалі не була включена до ст. 656 ЦК. Більш важливо враховувати, що такі особливості можуть встановлюватись і підзаконними актами, якщо це передбачено спеціальним законом. Так, відповідно до ст. 271 ГК [31] Кабінет Міністрів України відповідно до вимог цього Кодексу та інших законів затверджує Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення та поставки виробів народного споживання, а також особливі умови поставки окремих видів товарів. Стаття 6 Декрету «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» [207] надає Національному банку України повноваження визначати порядок та умови торгівлі іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку.
9. Передбачається можливість установлення законом особливостей правовідносин купівлі-продажу, що виникають на підставі договорів, що укладаються на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах). На підставі спеціальних положень законів особливості укладення договорів на біржах, конкурсах, аукціонах та змісту правовідносин, що виникають на їх підставах, можуть установлюватись також підзаконними актами. При цьому, як і при встановленні особливостей купівлі-продажу окремих видів майна, загальні положення про купівлю-продаж у силу договору можуть не застосовуватись до таких відносин, крім випадків, коли із закону чи суті відносин між сторонами не випливає неприпустимість відступлень від закону.