Повна академічна збірка творів
- Автор: Сковорода Григорій Савович
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Жанр: Прочее научное
Электронная книга - «Повна академічна збірка творів». Краткое содержание книги:
Бродйла она даже до Кавказких Тор331, и Бог её сохранйл, да сохранйтся ж и у вас! Впрбтчем, бблен не ѣду к вам и спѣнгу совершйть маленькій Свйток, или Кнйгочку, да не явлюся лжив во Обѣщаніи Другам моим.
Пишйте до Михайла332, и от мене цѣлуйте его и её333. Я все от него пбсланное получйл. Едйнаго его (Человѣчески глаголю) досёлѣ не получаю. Всѣх Подарков миляе Дружних сам Друг тому, йже взаймный есть Друг. Получйл я и от вас 4 Дары. Rependat tibi Deus, qui est omnium Pauperum Nutritor. Атёп!
Tuus Servus Gr[egorius] Sartago334.
ОесётЬг[і], Die Ambrosii Sancti [Нехай віддячить тобі Бог, котрий усім бідним кормилець. Амінь!
Твій слуга Гр[игорій] Сковорода.
Грудня, у день святого Амврогія] 1787, из Гусйнки.
114
До Степана Івановича [Тев'яшова]335
[В Острогозьк (?), 10 червня 1788 p.]
Милосердный Господине!
Пишу к Вам про п і'жоеіо Блйжняго. Сей Вѣтхозакбнник, Авёркій, йщет Хлііба, а Слух дббрыя вашея славы к вам его направил. Аще Правда благословйт и Сйла довлѣет336, помогйте ему. Аще есть достоин, помогйте ему ради его. Аще недостоин, помогйте ему ради вас Самых. Вы видь родйлися на то, дабы дождйть на Злыя и на Благія337.
Вашего Имени и всего благословенная) вашего Рода Чтитель,
Старец Григорій Сковорода.
1788-го года, из села Гусйнки Іюня 10-го.
До Григорія Івановича Ковалинського338
[У Таганрог]
Из Великаго Бурлука, 1788-го Года. Сент[ября] 23-го дня.
*
Desideratissime mi Gregori!
Gaudium et Pax tibi a Domino Deo!
Alexius339 scribit, te aegrotum esse. Si corpore doles, nihil est. [Si A]nimo simul, et ipsa tua causa, doleo. Hie est pessimus Mo[rbus] Animo dolere. Utinam Christus sanit tibi morbum! magis autem Animi. Disce paulatim recedere a mundo. Sic minues Curas, deinde Animi et Corporis dolores. An nesds: duas esse Hominis Partes, sive naturas: Dominum et Servum, Spiritum et Carnem, Cor et Corpus? Quorsum hoc? Ut intelligas: in tantum concedendum esse Carni, quantum necessitas jubet; non vero, quantum cupit Carnis Serva Voluntas. Sin, non necessitati Carnis concedis, sed voluntati Eius indulges, nunquam laetus vives. Quare? quia Domino ejus detrahis, quidquid Superfluum Carni Concedis. Sic irasdtur tibi tuus Frater et Carnis Dominus: Quis ille? Spiritus. Porro, Fraterna hac Concordia rupta, nemo unquam suaviter vixit. Nam Se-ipso esse contentum, id est, habere beatissimam illam quam Timotheo suo tantopere commendat Paulus Айтаркеіаѵ (Глава 6. С[ти]х 6340), nihil aliud est, quam frui Fraterna ilia Pace, sive Concordia, Nimirum hoc illud est: "Агце серд[це] н[аше] не осуждает нас, дерзновеніе ймамы у Бога" ([І] Іоанн[а], гл[ава] 3-я)341. In Graeco: ой катауіѵсосгкі]342. Hanc, о carissime, unicam et beatissimam tibi Pacem precatus, commendo te, et totam tuam Familiam Christo:
"Иже есгь Мир наш, амйнь!"343
Unus eorum, qui tibi bene volunt:
Senex Gregorius Skoworoda344.
Приклонй мало Ухо твоє345 и воньмй прошенію моєму. Призрй на Письмодавицу сію Оком Благоутробным, обѣщающим хотя малую Помощ житейским Ея Немощам. Вѣм тя, рождённаго дождйть на Злыя и Благія346.
Милостивому Государю Григорію Ивановичу Ковалѣнскому, в Таган-рогѣ.
*
[Из Великаго Бурлука, 1788-го Года. Сент[ября] 23-го дня].
Найжаданіший для мене Григорію!
Радість і мир тобі від Господа Бога!
Олексій пише, що ти хворий. Якщо ти хворієш тілом, то це нічого. Якщо ж водночас і духом, та ще й із твоєї власної причини, то я теж уболіваю. Бо це найприкріша хвороба - хворіти духом. Нехай Христос вилікує твою хворобу, а надто дух. Привчайся помалу відходити від світу. Таким чином ти зменшиш турботи, а далі - болі духу та тіла. Хіба ти не знаєш, що є дві
частини або природи в людині: пан і слуга, дух і плоть, серце й тіло. Для чого я це кажу? Щоб ти збагнув, гцо тілу треба поступатись настільки, наскільки цього вимагає необхідність, а не настільки, наскільки цього бажає слуга плоті - хотіння. Коли ж ти замість того, щоб уступати плоті тільки необхідне, будеш догоджати її примхам, то ти ніколи не станеш жити весело. Чому? Бо коли ти уступаєш плоті щось зайве, то принижуєш її пана. Тоді на тебе гнівається твій брат, пан плоті. Хто він такий? Дух. Далі, ніколи не жив приємно той, хто розірвав оцю братню злагоду. Бо користуватись цим братнім миром або злагодою - значить бути задоволеним самим собою, тобто мати оту найблаженнішу самодостатність, яку так радить Тимофієві апостол Павло (Глава 6. С[ти]х 6). Мабуть, це є оте: ["Аще серд[це] н[аше] не осуждает нас, дерзновеніе ймамы у Бога" (Іоанн[а], гл[ава] 3-я)]. По-грецьки: ой катауіѵахжі] [не винуватить].
Бажаю тобі, найдорожчий, цього єдиного та найблаженнішого миру. Доручаю тебе й усю твою родину Христові:
["Иже есгь Мир наш, амйнь!"].
Один із тих, хто бажає тобі добра -
Старець Григорій Сковорода.
[Приклони мало Ухо твоє и воньмй прошенію моєму. Призрй на Письмодавицу сію Оком Благоутробным, обѣщающим хотя малую Помощ житейским Ея Немощам. Вѣм тя, рожденнаго дождйть на Злыя и Благія.