Повна академічна збірка творів
- Автор: Сковорода Григорій Савович
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Жанр: Прочее научное
Электронная книга - «Повна академічна збірка творів». Краткое содержание книги:
Мало пишу, надѣясь отсель часто к вам писать. Да разрѣшится молчаніе наше отсель...408 Аминь.
Цѣлуйте от меня вся наши други. Всѣх вас предаю Господу.
Старец, учитель закона Божія Григорій Вар-Сава Сковорода.
Что ЗНАЧИТ Варсава.
ВАР еврейски СЫН. САВА сирски МИР. Итак, ВАР ИОНА - сын голубицы; ВАР САВА - сын МИРА, т. е. сын Савы409.
[Из] Гусинки, 1792 Года,
Декабря 6-го Дня, Николая Чудотворца.
До різних осіб
[До Іоїля]
Цей лист був уперше надрукований (щоправда, розірвано на дві частини: поезію та прикінцеві рядки грецькою мовою) у харківському виданні творів Сковороди 1894 р. Подаємо за автографом, який зберігається у відділі рукописів Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України (ф. 86, № 24, арк. 88).
1 Ієромонах Іоїль - приятель Сковороди; у 1753-1755рр. був викладачем поетики в Переяславському колегіумі, потім кафедральним писарем переяславської консисторії.
2 Це - перша пісня циклу «Сад божественных пѣсней», без перших двох строф та з інакшою розбивкою на рядки.
3 В автографі рукою автора закреслено рядок: "Тебѣ жить только мог".
4 Переклад Леоніда Ушкалова.
До Гервасія [Якубовича]
Це - один з найраніших листів Сковороди. Подаємо за автографом, який зберігається у відділі рукописів Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України (ф. 86, № 24, арк. 66-67).
5 Гервасій Якубович - один із приятелів Сковороди. Див. прим. 138 до циклу «Сад божественных пѣсней».
6 Див. прим. 62 до притчі «Благодарный Еродій».
7 Далі йде розчерк Сковороди.
8 Це - варіант двадцять п'ятої пісні циклу «Сад божественных пѣсней», з інакшою розбивкою на рядки та численними дрібними розбіжностями.
9 Ці віршовані рядки Сковорода перегодом подасть в одному зі своїх листів до Михайла Ковалинського (див. лист № 58).
До Кирила [Федора Ляшевецького]
Цей лист був уперше надрукований у харківському виданні творів Сковороди 1894 р. Автограф зберігається у відділі рукописів Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України (ф. 86, № 24, арк. 54-55). Подаємо за автографом.
10 Кирило [Федір Ляшевецький] (пом. 1770 р.) - вихованець Києво-Могилянської академії, після закінчення якої був призначений на посаду наставника в Троїце-Сергієву семінарію. Потім був тут професором і ректором. 6 серпня 1758 р. Кирило був хіротонізований на єпископа воронізького, а в 1761 р. став єпископом чернігівським. Кирило Ляшевецький був одним з найосвіченіших ієрархів православної Церкви, мав прекрасну бібліотеку, писав художні твори (саме він, на думку Варвари Адріанової-Перетц, є автором діалогу «Стихи по вопросам и отвѣтам сложенныя, от двоих учеников пред великою монархинею сказованныя» [Адрианоеа-Перетц В. П. Новые материалы из истории русского школьного театра XVIII в. // Трудьї Отдела древнерусской литературы Института русской литера-туры AH СССР. - Ленинград, 1940. -Т. 4. - С. 212]).
11 Сарданапал - останній ассирійський цар. Письменники старої України вживали це ім'я як прозивне. Див., наприклад, в Інокентія Гізеля: "Чревоугодници Сарданапалми на-рицаются, имже бог чрево..." [Гізель І. Мир с Богом человѣку. - Київ, 1669. - С. 265]. Зрештою, така традиція - дуже давня. Варто пригадати хоч би «Апологію» Юстина Мученика (II, 7) [див.: Святого Иустина Апология II // Ранние отцы Церкви: Антология. -Брюссель, 1988. - С. 352]. Згідно з Плутархом, епітафія Сарданапала звучить так: "Іж, пий, насолоджуйся любов'ю. Все решта - ніщо" [Плутарх. Моралии. Об удаче или доблести Александра Великого // Вестник древней истории. - 1980. - № 1. - С. 238]. п Сковорода має тут на думці притчу про гостей весільних (див.: Євангелія від св. Матвія 22: 1-14).
13 Послання св. ап. Павла до филип'ян 3: 8.
14 Послання св. ап. Павла до филип'ян 3:12.
15 Слова Проперція: "In magnis et voluisse sat est" - Сковорода міг узяти з «Адагій» Еразма Роттердамського (II. 8. 55).
16 Послання св. ап. Павла до филип'ян 3:10.
17 Старі українські богослови наполягали на тому, що історію Христового життя треба розуміти буквально з огляду на те, що її чільні епізоди цілком зрозумілі. "Кто бо не разумѣст проповѣдуемых дѣяній и чудес Христовых, - риторично запитував, наприклад, Дмитро Туптало, - от Дѣвы в Виѳлиемѣ родися, пеленами повит и во яслѣх положен бысть. Ангелы воспѣша, пастыри ему поклонишася, звѣзда над ним ста, царіє с дары пріидоша..." [ТупталоД. Розыск о расколнической брынской вѣрѣ. - Київ, 1748. - Арк.
305 (зв.)].
18 Сковорода нехтує тут традиційною богословською пересторогою, згідно з якою в жодному разі не можна "Воплощеніє Христово, и страданіє и вся преславная єго дВянія и чудеса не в дВло, но в притчу вмѣняти" [Туптало Д. Розыск о расколнической брынской вѣрѣ. - Київ, 1748. - Арк. 303 (зв.)-304; див. про це: УшкаловЛ. Theologia exegetica// УшкаловЛ. Українське барокове богомислення. Сім етюдів про Григорія Сковороду. -Харків, 2001. -С. 109-137].