Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Классические детективы » Кишеня, повна жита
Кишеня, повна жита - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Кишеня, повна жита

Электронная книга - «Кишеня, повна жита». Краткое содержание книги:

Мотиви таємничих убивств у домі з загадковою назвою «Тисова хатина», виявляється, треба шукати… в дитячій пісеньці про дроздів! І якби не міс Марпл, інспектор Скотленд-Ярду Ніл та вся лондонська поліція ніколи б не збагнули, навіщо злочинець підкладав у кімнату та в їжу відомого бізнесмена мертвих птахів, а отруївши, набив його кишені зернятками жита, навіщо потім «прибрав» його молоду дружину та навіть служницю…
1 ... 68 69 70 71 72 73 74 75 76 ... 82
Перейти на страницу:

— Це для нього дуже ускладнило б два наступні вбивства, чи не так? — сказала міс Марпл.

— Ускладнило? Та він просто не міг би вчинити їх, — похмуро зауважив інспектор. — Отже, Персівала нам доведеться відкинути. — Переставши стримуватись й ігноруючи обережність, він заговорив із гіркотою в голосі, майже забувши про свою співрозмовницю. — Хоч би куди я пішов, хоч би куди обернувся, я завжди наштовхуюся на одну й ту саму особу. На Персівала Фортеск’ю! Але Персівал Фортеск’ю не міг бути вбивцею. — Трохи заспокоївшись, він сказав: — Щоправда, існують інші можливості, інші люди, які мали не менш переконливий мотив.

— Містер Дюбуа, звичайно ж, — негайно припустила міс Марпл. — І той молодик, містер Райт. Тут я цілком згодна з вами, інспекторе. Як тільки в когось виникає можливість здобути великі гроші, на нього треба звернути щонайпильнішу увагу. Довірливість у таких випадках може завдати великої шкоди.

Попри свій кепський настрій, інспектор Ніл не зміг утриматися від усмішки.

— А ви завжди припускаєте найгірше? — запитав він.

Подібна схильність якось не пов’язувалася з цією чарівною й тендітною на вигляд старою дамою.

— О, так, — сказала міс Марпл із палкою переконаністю. — Я завжди вірю в найгірше. Хоч мені сумно усвідомлювати, що найчастіше я маю слушність.

— Ну, гаразд, — сказав Ніл, — спробуймо припустити найгірше про кількох людей. Це міг зробити Дюбуа, це міг зробити Джералд Райт (у тому випадку, якби він діяв у змові з Ілейн Фортеск’ю і вона підклала отруту в мармелад), місіс Персівал також могла б зробити це, а чом би й ні? Адже вона була на місці події. Але жоден з тих людей, яких я назвав, нас не влаштовує, якщо ми візьмемо за основу вашу фантасмагоричну лінію. Їх не можна пов’язати ані з дроздами, ані з кишенями, повними жита. Це ваша теорія, і може бути, ви маєте слушність. Якщо так, тоді коло наших пошуків звужується до мінімуму, гадаю, ви не станете заперечувати? Місіс Маккензі перебуває в лікарні для душевнохворих, і перебуває вона там уже протягом багатьох років. Вона не мала ніякої можливості ані підкласти таксин у банку з мармеладом, ані вкинути ціанід у філіжанку, з якої пила в бібліотеці чай Адель Фортеск’ю. Її син Доналд був убитий у Дюнкерку. Залишається тільки її дочка Рубі Маккензі. І якщо ваша теорія правильна, якщо вся ця низка вбивств пояснюється давньою історією, пов’язаною з шахтою «Дрозди», тоді Рубі Маккензі мусить перебувати в цьому домі, а є лише одна людина, яка може бути Рубі Маккензі.

— Думаю, ви й самі розумієте, — сказала міс Марпл, — що в даному випадку ви мислите надто категорично.

Інспектор Ніл не звернув уваги на її слова.

— Лише одна людина, — похмуро повторив він.

Він підвівся й вийшов із кімнати.

ІІ

Мері Дав сиділа у своїй вітальні. Це була маленька, досить скромно вмебльована, але зручна й затишна кімната. Тобто зручною й затишною зробила її сама Мері Дав. Коли інспектор Ніл постукав у двері, Мері Дав підняла голову, нахилену над стосиком бухгалтерських записів, і сказала своїм чітким голосом:

— Заходьте.

Інспектор увійшов.

— Сідайте, інспекторе. — Мері Дав показала на крісло. — Ви можете зачекати бодай хвилину? Рахунки торговця рибою не сходяться із загальною сумою, і мені треба їх перевірити.

Інспектор Ніл сидів, мовчки дивлячись на неї, поки вона переписувала цифри стовпчиком. «Якою дивовижно спокійною є ця дівчина, — думав він, — і яким самовладанням вона наділена». Він був заінтригований, як із ним уже часто траплялося, яка особистість ховається під цими самовпевненими манерами. Він спробував знайти в її рисах схожість із жінкою, з якою розмовляв у санаторії «Сосни». Колір обличчя був майже такий самий, але він не помітив ніякої схожості у формі обличчя. Нарешті Мері Дав підняла голову від своїх рахунків і промовила:

— Так, інспекторе? Чим я можу прислужитися вам?

Інспектор Ніл спокійно сказав:

— Ви знаєте, міс Дав, у справі, яку я розслідую, є дуже дивні обставини.

— Так?

— По-перше, дуже дивно, звідки в кишені містера Фортеск’ю з’явилися зерна жита.

— Це справді дуже дивно, — погодилася міс Дав. — Щодо мене, то я не здатна знайти цьому якесь пояснення.

1 ... 68 69 70 71 72 73 74 75 76 ... 82
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)