Таємниці аристократів. Детективні історії отця Бравна

На жаль, слід сказати, що «Модне суспільство» не виявляло жодного зацікавлення до поглядів Дарвіна та Бовлнойза, які так заполонили голови й серця читачів «Сонця Заходу». Вірогідно, Делрой прибув сюди, щоб довідатися, чим може завершитися скандал, який цілком міг би початися у суді зі справ розлучень, а поки що нависав над Сірим Котеджем та Пендрагон-парком.

Читачі «Сонця Заходу» знали сера Клода Чемпіона не гірше, ніж містера Бовлнойза, та Кідд навіть не міг припустити, що вони можуть бути знайомі. Він чув і навіть писав про сера Клода Чемпіона так, ніби добре його знав: «Це один з найблискучіших та найбагатших англійців першої десятки», а ще чудовий спортсмен, який плаває на яхтах у навколосвітні подорожі, і великий мандрівник, який написав книги про Гімалаї, а ще доволі відомий політик, що отримав на виборах більшість голосів і приголомшив виборців ідеєю консервативної демократії, а ще доволі талановитий початківець у малярстві, музиці, літературі та акторській майстерності. Одним словом, сер Клод був просто неперевершеною особою, та тільки не для американця. У його всеохоплюючих знаннях та величезному колі зацікавлень було щось від принца з епохи Ренесансу: він цінував усе те, чим захоплювався. А ще у ньому не було ані крихти тієї легковажности, яку ми називаємо «дилетантством».

Фотографії, на яких був зображений його соколиний профіль, часто-густо з’являлися і в «Модному суспільстві», і в «Сонці Заходу». І перший-ліпший читач сказав би вам, що цього чоловіка висушує, як сонце або й хвороба, затяте честолюбство. Хоча Кідд доволі багато знав про сера Клода, навіть більше, аніж повинен був знати, йому навіть на думку на спадало, що між таким видатним аристократом та основоположником теорії катастроф може бути якийсь зв’язок, або навіть дружні взаємини. Однак Делрой стверджував, що це — незаперечний факт. У шкільні та студентські часи вони були друзі-нерозлийвода і, незважаючи на великі відмінності у суспільному становищі (Чемпіон був великим землевласником і майже мільйонером, а Бовлнойз — бідним і нікому не відомим вченим), вони й тепер підтримували контакти. І справді, котедж Бовлнойза стояв неподалік Пендрагон-парку.

Однак питання, чи двоє чоловіків залишаться друзями, тепер стояло під потворно великим знаком запитання. Рік чи два тому Бовлнойз одружився з красивою та талановитою актрисою, яку він любив доволі сором’язливо та нудно. Сусідство родини Чемпіонів спонукало цю знаменитість до вчинків, які зовсім не личать справжній дамі, а в чоловікові пробуджували не зовсім шляхетні пристрасті. Сер Клод умів майстерно притягати до себе увагу довколишніх, і, здається, він отримував неабияке задоволення від інтриги, яка не робила йому честі. Лакеї з Пендрагон-парку постійно відвозили місіс Бовлнойз великі букети квітів; карети та автомобілі постійно приїжджали до котеджу за місіс Бовлнойз; в маєтку сера Клода постійно влаштовували бали та маскаради, на яких баронет гордо представляв місіс Бовлнойз, немов королеву любови та краси на середньовічних турнірах. Того вечора, коли Кідд вирішив порозмовляти з містером Бовлнойзом про теорію катастроф, сер Клод Чемпіон влаштовував виставу під відкритим небом «Ромео та Джульєтта», де він мав бути в ролі Ромео, а Джульєтту — зрозуміло хто.