Восьме Правило Чарівника, або Гола Імперія

Ріккі посміхнулася. Ця була одна з тих посмішок, якими Морд-Сіт задоволено посміхаються перед тим, як подарувати людям нічні кошмари.

— Марно?

Рікка витягла з мішка жіночу голову. Тримаючи її за волосся, вона піднесла голову до лиця Верни. Потім повернулася до генерала, потрясла головою у нього під носом і кинула її на стіл. На папери повільно засочилась запечена кров.

— Ну, як я і говорила, Сестра Тьми.

Верна впізнала лице, навіть спотворене смертю. Ріккі права, це Сестра Тьми. Цікаво, як Ріккі дізналася, що це Сестра Темряви, а не Світла?

Верна почула кінське іржання біля шатра. Солдати вітали розвідників, що повернулися. Було чути, як люди розмовляли і віддавали накази. Молоти били по розпеченому залізу, немов дзвони. У загоні переступали з копита на копито коні. Проходячі поруч воїни дзвеніли зброєю. Вогонь потріскував, коли в нього підкидали дров або ковалі опускали в нього залізні заготовки.

— Ти торкнулася її ейджем? — Тихо запитала Верна. — Ейдж не діє на тих, кого контролюють соноходці.

— Ейдж? — Хитро посміхнулася Ріккі і розчепити руки. — Ти бачиш ейдж?

Верна знала, що жодна Морд Сіт не залишає свій ейдж. Дивлячись на випираючі з сукні груди Ріккі, Верна могла тільки здогадуватися, куди та сховала ейдж.

— Так, добре, — тон генерала говорив, що він більше не має наміру терпіти. — Я хочу знати, що відбувається, прямо зараз.

— Я була на перевалі Доббін в розвідці і виявила імперський патруль.

— Час від часу вони там з'являються, — кивнув генерал, розчаровано зітхнувши. — Як ти змогла пройти через патруль? І чому жодна з наших Сестер не спіймала їх?

— Ну, цей патруль був ще на тій стороні перевалу, за зруйнованою фермою, — Ріккі знизала плечима і постукала пальцем по столу. — Там, де ти знайшов цей столик.

Верна невдоволено скривила лице. Ріккі не повинна була ходити за перевал. Але Морд-Сіт підпорядковувалася тільки наказам лорда Рала. У відсутність Річарда Ріккі слухалася наказів Келен. Верна підозрювала, що Морд-Сіт підкоряються Матері-Сповідниця лише тому, що вона дружина лорда Рала, а вони не хочуть накликати на себе гнів Річарда. Якщо накази не здавалися Морд-Сіт важливими, вони зазвичай не виконували їх. А коли вважали інакше, то робили те, що від них хотіли.

— Бачу саму Сестру, і у неї сильний головний біль, — продовжила Рікка.

— Джеган, — констатувала Верна. — Джеган наказував їй, або карав за щось, чи читав лекцію. Час від часу він так робить. Це не дуже приємно.

Ріккі поворушила волосся на мертвій голові, розкидавши папери.

— Бідолаха, — протягнула Морд-Сіт. — Поки вона блукала в соснах, притискаючи пальці до скронь, її люди розважалися на фермі з жінками. Ті кричали й намагалися вирватися, але це тільки заохочувало солдатню.

Верна прикрила очі і зітхнула. Деякі так і не навчилися тікати при наближенні Імперського Ордена.

Іноді, коли люди заперечують існування зла, їх зіштовхують лицем до лиця з тим, чого б вони найбільше хотіли уникнути.