Восьме Правило Чарівника, або Гола Імперія
- Автор: Гудкайнд Терри
- Год: 2013
- Язык: украинский
- Год: Електронна книга "КОМПАС"
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «Восьме Правило Чарівника, або Гола Імперія». Краткое содержание книги:
— Так як Його Високість був би дуже незадоволений, зумій ти звільнитися від нашийника, я вжила заходів до того, щоб це не сталося. Щоб одягнути його на тебе, я використовувала Магію Збитку.
Так, тепер це проблема.
Вона покликала людей. Зедд зауважив, що у всіх мокрі очі. Він був приголомшений, коли зрозумів, що вони плачуть.
Плачучі чи ні, але люди виконували накази потворної предводительки, а тому безцеремонно схопили чарівника і кинули його у віз, немов в'язанку дров.
Зедд впав поряд з кимось.
— Рада бачити тебе живим, старий, — прошепотів тихий голос.
Еді. Половина її обличчя опухла і кровоточила. Вони побили її майже до смерті. Її руки теж були зв'язані за спиною. Зедд побачив, що вона теж плаче.
Його серце стиснулося.
— Еді, що вони з тобою зробили?
— Не так багато, скільки, боюся, ще зроблять, — слабо посміхнулася вона.
У тьмяному світлі ліхтаря Зедд помітив на ній той же огидний нашийник.
— Твоє тушковане м'ясо було чудовим, — сказав він.
— Прошу, не говори зараз зі мною про їжу, — застогнала Еді.
Зедд обережно повернув голову і побачив у темряві ще людей. Вони стояли у нього за спиною, тому він їх не відчув. Його дар не бачив їх.
— Думаю, у нас серйозні труднощі, — прошепотів він, швидше сам собі.
— Та ну?.. І що в тебе на думці? — Проскрипіла Еді. Зедд знав, що вона просто намагається розвеселити його, але не міг змусити себе навіть посміхнутися. — Пробач, Зедд.
Він кивнув і ліг на бік. Це було найкраще, що він міг зробити зі зв'язаними руками.
— Я думав, що все передбачив, поставивши скрізь пастки. На жаль, вони виявилися марними проти тих, кого магія не відчуває.
— Ти не міг знати про це, — ласкаво промовила Еді. Зедд мучився жалями.
— Але я повинен був прийняти це до уваги, після того, як ми зустріли навесні таку людину в Палаці сповідниць. Я повинен був подумати про цю небезпеку, — його очі втупилися в темряву. — Я провалив нашу справу, як останній дурень.
— Звідки вони всі прийшли? — Еді ледве стримувалася, щоб не запанікувати. — У своєму житті я не зустрічала жодної людини, а тут їх ціла юрба.
Зедд не міг бачити страждань Еді. Його подруга могла знати про те, що вони тут, тільки по звуках мови. Він же, врешті-решт, міг бачити ворогів і очима.
Люди стояли навколо, схиливши голови і очікуючи наказів.
Було помітно, що їм не подобається те, що відбувається. Всі вони були молоді, близько двадцяти. Деякі плакали. Дивно було бачити, як плачуть такі здоровенні чоловіки. Зедд майже пошкодував про те, що убив одного з них. Майже.
— Ви, троє! — Жінка вказала на кількох чоловіків в тіні і протягнула одному з них ліхтар, в який вклала полум'я зі своєї руки. — Ідіть і починайте шукати.
Білі очі Еді обернулися до Зедду.
— Сестра Тьми, — прошепотіла вона з огидою. І тепер Сестри володіють Замком.
19
— Звідки ти знаєш, що це була Сестра Тьми? — Запитала Верна і знову взялася писати.
Вона вивела свої ініціали на аркуші з проханням до Сестри з'їздити на південь в місто і дізнатися, як місцеві відьми збираються його захищати. Вся паперова робота тепер звалилася на неї. Палац Верни був зруйнований, пророк став недосяжний, Справжня аббатиса поки безрезультатно зайнята його пошуками. Багато хто з Сестер віддали свої душі Володареві підземного світу, і це наблизило його на крок вперед до того, щоб томити їх всіх у вічній темряві. Інші Сестри — і Світла, і Тьми — опинилися в руках ворога і підкоряються всім його наказам. Кордон між Старим і Новим світом зруйнований, цілий світ перевернутий, а єдина людина — Річард Рал — якому було передбачено зламати хребет Імперському Ордену, знаходиться пес його знає де і робить пес його знає що, і нарешті, її втомило написання наказів.
Верна терпіти не могла возитися з паперами, у неї було кілька помічників, але вона відчувала, що їх треба контролювати. Крім того, що папери її дратували, вони займали її увагу, не дозволяючи зосереджуватись на можливих магічних сюрпризах з одного і іншого боку, які можуть бути прогавленими.
— Це могла бути і Сестра Світла, — додала Верна. — Джеган використовує і їх. Ти не можеш знати напевно, що це Сестра Тьми. Всю зиму і весну він посилав разом з розвідниками Сестер.
Морд-Сіт сперлася ліктем на стіл і нагнулася вперед.
— Кажу ж вам, аббатиса, це була Сестра Тьми. — Верна не бачила сенсу погоджуватися, і тому в глибині душі не погоджувалася.
— Ну, якщо ти так говориш, Ріккі… — не бажаючи сперечатися, протягнула вона.