Восьме Правило Чарівника, або Гола Імперія

— Здогадуєшся, що це? — Промовила вона. — Здогадайся.

— Ти дійсно нудна жінка, — як міг незворушно зітхнув Зедд. — Але, думаю, тобі вже не раз про це говорили.

Вона пропустила глузування повз вуха, кваплячись повідомити щось жахливе.

— Це Рада-Хань, — сказала вона, кривлячи рот в ще більш широкої усмішці.

Зедд відчув, як всередині піднімається тривога, але нічим не видав її.

— Та ну, — він не поспішаючи, ліниво позіхнув. — Не очікував, що жінка з таким обмеженим інтелектом, як ти, придумає що-небудь розумне.

Вона вдарила його коліном у пах. Зедд зігнувся навпіл від болю, не маючи можливості захиститися. Такої жорстокості він не очікував.

Не давши отямитися, його ривком поставили на ноги. Стояти прямо було ще болісніше. Зуби Зедда були стиснуті, з очей текли сльози, коліна підгиналися, але його міцно тримали.

Посмішка відьми нескінченно дратувала його.

— Бачиш, Чарівник Зорандер? Не завжди важливо бути розумним.

Зедд був з нею згоден, але промовчав.

Він збирав сили, готуючись зняти з себе намисто. Колись його вже «заковували». Таке з ним створила сама аббатиса, покаравши, немов якого-небудь хлопчиська, що не вміє поводитися з даром. Сестри Світла одягають нашийники тим, хто може заподіяти своїм даром шкоду іншим. І Річард носив Рада-Хань, коли в ньому ожив дар.

Коли Сестри вважали необхідним, вони надягали намисто юним чарівникам, і він завдавало їм біль, вартувало лише викликати магію. Зедд розумів, чому сестри закували Річарда в нашийник, коли стало відомо, що він володіє двома сторонами дару, розумів, що вона турбувалася про те, що його можуть переслідувати темні сили, але все одно Зедд не міг пробачити їй цього. Чарівника може вчити тільки чарівник, а не натовп гусок на зразок Сестер Світла.

Сестри, однак, не збиралася вчити Річарда. Вони закували його намистом, щоб викрити зрадників у своїй пастві — Сестер Тьми.

Але, на відміну від Річарда, Зедд знав, як знімати цю штуку. Він вже робив так, коли аббатиса думала за допомогою нашийника домогтися його згоди.

Зедд трохи зібрав силу, так, щоб відьма не помітила, і спробував розчепити намисто. Він відчув заклинання, готове звільнити його.

Коли прийде потрібний час, він буде твердо стояти на ногах, а голова перестане крутитися, і тоді він зламає нашийник. У той самий момент, перш ніж вона встигне усвідомити, що сталося, він спопелить її полум'ям чарівника.

Жінка знову підчепила пальцем нашийник і потягнула.

— Мій дорогий чарівник, підозрюю, що з твоїм видатним талантом ти знаєш, як звільнитися від нашийника.

— Так? Видатний талант? — По обличчю Зедда пробігла усмішка. — Вельми задоволений.

Її усмішка була сповнена презирства. Відьма підтягла його за обруч близько до свого жахливого обличчя.