Вибрані твори. Том II

Гектор. Усе йде як слід. Нехай вас це не турбує. Я відповідаю за моральну бездоганність того, що роблю.

Таннер (підходить з пекучим поглядом до Гектора з правого боку). Добре сказано, Мелоуне! Значить, і ви помітили, що шлюбні закони — ще не мораль! Цілком згоджуюсь з вами, але, на нещастя, Віолетта думає інакше.

Мелоун. А от я сумніваюся в цьому. (Звертаючись до Віолетти). Дозвольте мені сказати вам, міс Робінсон, чи хоч як би там вас звали в дійсності, ви не мали жодного права посилати такого листа до мого сина, як скоро ви — дружина іншого.

Гектор (ображений). Це — крапля, що переповнила чашу мого терпіння. Тату, ви образили мою дружину.

Мелоун. Твою дружину?!

Таннер. Так це ви — той чоловік, що зник! Ще одне ошуканство! (Він б’є себе по лобі й падає на стілець Мелоуна).

Мелоун. Ви одружилися без моєї згоди!

Ремсден. Ви цілком свідомо дурили нас, сер!

Гектор. Досить вже з мене цих мук. Так, Віолетта й я — ми одружилися. От і все. Ну, що ви тепер на це скажете — усі ви?

Мелоун. Я знаю, що я скажу. Вона одружилася з бідним.

Гектор. Ні, вона одружилася з працівником. (Його американська вимова надає особливої ваги цьому простому й мало популярному слову). І ще сьогодні я почну заробляти гроші собі на прожиття.

Мелоун (з досадливим посміхом). Овва! Сьогодні ти набрався сміливости, бо лише вчора чи цього ранку одержав від мене чек. Почекаймо, коли ці гроші буде витрачено. Тоді сміливости в тобі поменшає.

Гектор (добуваючи з гаманця чек). Ось він. (Простягає батькові цей чек). Беріть цей чек і викресліть мене зі свого життя. Обійдуся й без вас, і без вашого чека. Я не продам за тисячу доларів право зневажати мою дружину.

Мелоун (дійнятий до серця і повний співчуття до сина). Гекторе, ти не знаєш, що то є бідність.

Гектор (жагуче). Ну, що ж! Тепер дізнаюся. Я хочу бути людиною. Ходім, Віолетто, я проведу вас.

Октавій (вискочивши із саду на моріжок, підбігає до Гектора з лівого боку). Сподіваюсь, Гекторе, що перш ніж ви підете, ви дозволите мені потиснути вам руку. Я в такому захопленні, я так поважаю вас, що не можу навіть цього висловити! (Вони тиснуть один одному руки; Октавіймайже до сліз зворушений).

Віолетта (теж мало не плаче, але з досади). Та не будь же ти ідіотом, Таві. Гектор так само здатний бути працівником, як і ти.

Таннер (підводиться і підходить до Гектора з іншого боку). Не бійтеся, місіс Мелоун, адже не чорноробом йому бути! (До Гектора). На ділі зовсім не тяжко здобути гроші для початку. Звертайтесь до мене як до друга, здайтесь на мене.

Октавій (з імпульсом). І на мене.

Мелоун (ревнюще). Кому потрібні ваші жалюгідні гроші? На кого ще йому покладатися, як не на рідного батька? (Таннер й Октавій відходять, Октавій трохи засмучений, а Таннер задоволений з того, що грошові труднощі ліквідовано. Очі Віолеттині повні надії). Гекторе, не будь нерозумним, мій хлопче. Я дуже жалкую за свої слова. Я зовсім не хотів образити Віолетту. Я беру назад усі свої слова. Вона саме така жінка, яка тобі потрібна.

Гектор (поплескує його по плечі). Чудово. Тоді, виходить, усе гаразд, тату. Мовчи, мовчи, — ми знов друзі. Але, звичайно, я вже не від кого не візьму грошей.

Мелоун (благаючи). Не будь жорстокий зі мною, Гекторе. Для мене краще, щоб ти посварився зі мною і взяв гроші, ніж приятелював і вмирав з голоду. Тобі невідомо, яке життя, а я його добре знаю.

Гектор. Ні, ні, ні! Це вирішено, і вирішено непохитно. (Він іде повз батька до Віолетти). Ходімо, місіс Мелоун, тепер ви маєте переїхати до мене в готель і зайняти в світі місце, яке вам належить по праву.

Віолетта. Але мені ще треба зайти до вілли, мій милий, і наказати Дейвіс, щоб вона спакувала мої речі. Може б, ти пішов поперед і загадав приготувати мені кімнату вікнами в сад? За півгодини я буду в тебе.

Гектор. Чудово. Може, пообідаємо разом, тату?

Мелоун (палає бажанням помиритися з ним). Звичайно, звичайно.

Гектор. Отже, незабаром побачимось. (Він подає знак рукою Енн, яка приєднується тепер до Таннера, Октавія, Ремсдена і разом з ними виходить хвірткою, залишивши Гекторового батька з Віолеттою на моріжку).

Мелоун. Ви, звичайно, спробуєте довести його до пуття, Віолетто? Я певен, ви це зробите.