Гаррі Поттер і напівкровний принц
- Автор: Ролінґ Джоан К.
- Год: 2007
- Язык: украинский
- Год: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА
- ISBN: 966-7047-29-6
- Переводчик: Виктор Морозов
- Жанр: Детское фэнтези
Электронная книга - «Гаррі Поттер і напівкровний принц». Краткое содержание книги:
Друга група складалася з десятьох дівчат. Таких дурних Гаррі ще й не бачив: варто було йому свиснути у свисток, як вони почали хихотіти й хапатися одна за одну. Серед них була й Ромільда Вейн. Коли він звелів їм покинути поле, дівчата не стали сперечатися й весело побігли на трибуни коментувати дії інших.
Третя група утворила посеред поля «малу купу». Більшість учасників четвертої групи поприходили без мітел. У п'ятій групі були гафелпафці.
- Якщо тут є ще хтось не з Ґрифіндору,-крикнув Гаррі, якого це вже почало дратувати, - то прошу покинути поле!
Запала тиша, а тоді з поля побігли, заливаючись сміхом, двоє малих рейвенкловців.
Минули дві години, сповнені численних нарікань та спалахів роздратування, під час яких було потрощено «Комету-260» і вибито кілька зубів, і ось нарешті Гаррі вибрав собі трьох загоничів: Кеті Бел, яка чудово показала себе на пробі й повернулася до складу команди, нову знахідку на ім'я Демелза Робіне, яка особливо вдало ухилялася від бладжерів, та Джіні Візлі, яка літала швидше за всіх та ще й забила сімнадцять голів. Хоч він і був задоволений своїм вибором, але мусив до хрипоти сваритися з багатьма невдоволеними загоничами, а трохи згодом Ще раз пройшов через подібну процедуру сварки з невдахами-відбивачами.
- Це моє остаточне рішення, і якщо ви не пропустите на поле воротарів, то я вас зачаклую, - заревів він.
Жоден новий відбивач не міг дорівнятися за своїм хистом до неперевершених Фреда й Джорджа, але Гаррі все одно був більш-менш задоволений Джимі Піксом, низеньким, однак широкогрудим третьокласником, який зумів так люто вдарити бладжера, що той влучив Гаррі в потилицю й набив ґулю завбільшки з яйце, та Річі Кутом, що не був надто могутнім, але добре влучав у ціль. Вони тепер приєдналися на трибунах до Кеті, Демелзи та Джіні і стежили за добором останнього учасника команди.
Гаррі навмисне залишив пробу воротаря насамкінець, сподіваючись, що стадіон спорожніє і претенденти відчуватимуть менше тиску. Однак, на превеликий жаль, усі відхилені гравці та численні учні, що прийшли спостерігати за пробами після тривалого сніданку, влилися в загальну юрбу, що стала ще більша, ніж була. Коли претендент у воротарі підлітав до воріт з обручами, натовп його одночасно і підбадьорював, і висміював. Гаррі глянув на Рона, якому завжди було важко впоратися з власними нервами; Гаррі мав надію, що перемога в фінальному матчі наприкінці минулого семестру вилікувала його від цієї недуги, та схоже було, що ні-лице в Рона аж позеленіло.
Жоден з перших п'яти претендентів не спромігся зловити більше двох м'ячів. На превелике розчарування Гаррі, Кормак Маклаґен відбив чотири штрафні з п'яти. Останнього разу, щоправда, він кинувся у протилежний бік; на трибунах зареготали й затюкали, і Маклаґен спустився на землю, скрегочучи зубами.
Рон, здавалося, був ладен ось-ось зомліти, коли сідав на свій «Чистомет-11».
- Успіху тобі! - долинув з трибун чийсь голос. Гаррі озирнувся, сподіваючись побачити Герміону, але то була Лаванда Браун. Він волів би затулити обличчя руками, як це за мить зробила вона, але вирішив, що капітан повинен демонструвати рішучість, і обернувся, щоб стежити, як Рон покаже себе на пробі.
Однак йому не варто було хвилюватися: Рон відбив один, два, три, чотири, п'ять штрафних ударів поспіль. Захоплений, з ледве стримуваним бажанням приєднатися до радісних вигуків юрби, Гаррі вже було збирався обернутися й сказати Маклаґену, що, на превеликий жаль, Рон його переміг, та тієї миті розчервоніле обличчя Маклаґена саме з'явилося буквально за кілька сантиметрів від його власного. Гаррі відсахнувся.
- Його сестра подавала м'яча не по-справжньому. - грізно заявив Маклаген. На скроні в нього пульсувала жилка, схожа на ту, що її так часто Гаррі бачив у дядька Вернона. - Вона навмисне била йому легенько.
- Дурниці, -холодно заперечив Гаррі. -Саме її удар він ледь не пропустив.
Маклаген ступив крок до Гаррі; Гаррі цього разу вже не відсахнувся.
- Дай мені ще одну спробу.
- Ні, - відповів Гаррі. - Ти її вже мав. Відбив чотири м'ячі. Рон відбив п'ять. Рон - воротар, він виграв чесно і справедливо. Іди собі.
На якусь мить Гаррі подумав, що Маклаген його вдарить, але той задовольнився гидкою гримасою і рвонув геть, гарчачи якісь погрози.
Гаррі обернувся й побачив свою нову команду, що сяяла усмішками.