Нові казки під подушку

Обінус-мантарус-кват! Обінус-мантарус-кват! Обінус-мантарускват!.. Я ж усе роблю, як треба! І паличка чарівна у мене є, і мантія з маминої сукні так гарно мерехтить. А ось і мій друг-папуга. Ну, не сова, звісно, як у інших чарівників, та її годі впіймати. І мама ледве на папугу погодилась… Чому ж мені не вдається? Коли ж та магія бризне кольоровими промінчиками з чарівної палички? Ану, ще раз! Може, треба трошки сильніше махнути донизу, потім легенько вгору і зовсім-зовсім повітряно — вбік: обінус-мантарус-кват! Ой-йой-йой!!! Вдалось! Мені вдалось!!! Дивіться всі: сніжинки, що падали за вікном, раптом зібралися докупи і пішли у танок! На тлі ліхтаря. Я точно побачив, як вони, наче взявшись за руки, почали кружляти у іншому напрямку! Ось вони утворили фігурки смішних маленьких людей у старомодних сукнях і затанцювали прегарний танець! Здається, мама називала його вальсом. Вони з татом нещодавно теж так танцювали. На річницю їхнього весілля. Десять років. Скоро й мені виповниться десять. Такий ще малий, усі кажуть. А я вже навчився чарувати! Ура! Нарешті я теж чарівник! Ану, спробую щось вдома вичаклувати. Обінус-мантарус-світ! Ще один помах чарівної палички — і лампочка в кухні почала вигравати різними барвами! Ого! А казали — це неможливо! Ще й як можливо насправді! Ура!!! Ану, ще, може, начаклую собі торт. Такий, як на дні народження у Данилка. Давно його хотів, але мама все казала, що вона з тим морочитися не буде, і замість триповерхового велетня у формі машинок з улюбленого мультика насмажила мені оладок… Ану: обінус-мантарус-торт! Ого! На столі просто-таки з нічого почали виникати солодкі коржі, а між ними — смачнючий сирний крем. Потім усе залила кольорова пастила — і ось він, тортик моєї мрії, уже потроху набирає форму! Як же це приємно: керувати снігом, світлом, створювати смакоту! Треба сказати мамі, що татові можна більше не працювати цілими днями, я тепер начаклую нам їжі! І мамі теж можна не хвилюватися, що грошей бракує. Хай грошей я і не вичаклую — це суперечить законам справжніх чарівників, — але все, що за них можна купити, начарую! А зараз полагоджу зламаний холодильник: мама страшенно журиться… Ану: обінус-мантарус-холод! О, холодильник весело підстрибнув і почав наспівувати свою дзенькітливо-монотонну пісеньку. Мамо, мамо, тепер ти можеш перенести те, що зараз тримаєш на балконі, знову до холодильника! Він працює, тож не доведеться віддавати всі гроші за новий. Мамо-о-о-о! Мам! Ну чому вона не приходить?..