Шлях Аріїв: Україна в духовній історії людства
- Автор: Канигин Юрий Михайлович
- Год: 2004
- Язык: украинский
- Год: А.С.К.
- ISBN: 966-8291-18-2
- Жанр: Публицистика
Электронная книга - «Шлях Аріїв: Україна в духовній історії людства». Краткое содержание книги:
Книга розрахована на широкий читацький загал, усіх, хто прагне глибше пізнати себе, свій народ, його минуле, сьогодення і майбутнє.
Давньогрецька прийшла до греків через фінікійців, які прямо були пов'язані з Араттою, цю використовувала інтелектуальний санскрит. А латина подарована аборигенам Апеннінського півострова через етрусків — також вихідців із Аратти. І всього мені відомо п'ять досить досконалих мов, спеціально створених представниками Вищого Розуму і подарованих земним народам, — дзіан, іврит, інтелектуальний санскрит (на відміну від пракриті), давньогрецька і латина. І якщо ми говоримо, що мова — душа народу, то, отже, Аратта вклала «душу» в «тіла» двох великих народів минулого, які багато в чому визначили риси нашої післяпотопної цивілізації.
Аратта використовувала як інтелектуальний санскрит, так і розмовний — пракриті. Корені цих мов — у всіх індоєвропейських мовах, але більш за все — у слов'янських й особливо в українській.
Розквіт Аратти припадає на IV–III тисячоліття до н. е. І це цілком закономірно. Друга поява арійських племен з центру Азії відкрила нову еру арієзації народів Припонтиди. Почалося могутнє піднесення і процвітання Трипільської культури. На основі санскриту були збагачені і розвинуті місцеві діалекти, виникла єдина мова народів Європи [Більш детально про це йдеться у розділі «Таємниця слов'янської абетки»].
Цього разу арії принесли на землю України плуг із залізним лемешем, залізну сокиру, залізну борону (це кінець III тисячоліття до н. е., коли в Середземномор'ї ледве засвоїли бронзу!), тверду пшеницю (до них сіяли тут полбу, ячмінь, просо), гречку, вивели породу великих білих «арійських» волів і корів (до цього були малорослі одомашнені тури). І, звичайно ж, принесли традиційну вишню, яка стала основним садовим деревом. «Садок вишневий коло хати» — відколи існує ця українська прикмета! І зазвучала всюди сопілка, і потяглися з поля великі череди вайлуватих корів, і заспівали ранком півні («східні птахи» також були принесені аріями), і закрутилися на пагорбах вітряні млини, і потонули в темній зелені вишневих садків білі мазанки хуторів. І заблищали під сонцем золоті поля достиглих хлібів.
Але були в Оратанії й сталеві короткі двосічні мечі (вони збереглися і в «римські часи»), і траплялося, тривожно звучали войовничі наспіви волинок. Стріли, випущені з луків зі спеціально оброблених рогів тура, летіли на відстань до 400, а з вітром — іноді до 700 метрів! Цей рекорд повторили лише через 3 тисячі років монголи. Навколишній світ був диким і суворим. Аратті довелось будувати антиварварські вали. Потім цей досвід повторять римляни (Троянів вал), китайці (Велика Китайська стіна), британці (Андріанів вал) та ін. Але перші в історії противарварські вали виникли в Середньому Придніпров'ї. Це так звані Змієві вали, судячи із залишків, величезні споруди, що нагадують Велику Китайську стіну. Змієві вали датуються рубежем III–II тисячоліть до н. е., вони все ще не вивчені вашими археологами. Це якісне явище в історії світу епохи четвертого Місяця — перший великий знак протистояння варварства й цивілізації.
ТЕХНОЛОГІЯ ПРОДУКТИВНОГО ТИПУ
Підняв сумку з сирої землі Микула Селянинович, та й мовив:
— У цій сумці вся тяга земна. І тягар орача я ношу в ній.
Билина
— Поговоримо більш детально про хліборобську виробничу технологію — основу всього післяпотопного землеробства.
Найпоширенішими злаками допотопного світу були рис, кукурудза (Американський континент), ячмінь. Основним зерном післяпотопного (яфетичного) світу стала пшениця — злак, технологія масового виробництва якого створена праукраїнцями. І справа не просто в зерні, а в самій технології. З нею пов'язаний основний внесок Праукраїни в соціальний прогрес людства. Це арійська технологія у повному розумінні слова.
В Аратті, на степових і лісостепових просторах України, з її помірним кліматом, великою кількістю річок і озер, благодатними земельними угіддями, розвивалася система технологій творчого типу, які забезпечували динамічне поліпшення виробництва пшениці, ячменю, проса, гречки, гороху, овочів, садових, баштанних культур у досить суворих кліматичних умовах. Удосконалюються збруя тяглових тварин, плуг, культиваційне знаряддя, зерно- і овочесховища, виробництво кормів, млини, мистецтво приготування їжі. Народжується інтенсивне землеробство і скотарство, наукові агросистеми… Усе це українське Трипілля, започатковане ще за часів Рами, отримало після повторного пришестя аріїв на землі України наприкінці III тисячоліття до н. е.