Шлях Аріїв: Україна в духовній історії людства
- Автор: Канигин Юрий Михайлович
- Год: 2004
- Язык: украинский
- Год: А.С.К.
- ISBN: 966-8291-18-2
- Жанр: Публицистика
Электронная книга - «Шлях Аріїв: Україна в духовній історії людства». Краткое содержание книги:
Книга розрахована на широкий читацький загал, усіх, хто прагне глибше пізнати себе, свій народ, його минуле, сьогодення і майбутнє.
Мені хочеться повторити: ім'я «арій» пов'язували з терміном «орати». А термін «орати» був синонімом систематичної, творчої, благородної праці землероба — головного чинника переходу від збирального примітивного господарства і кочового способу життя до осілого, цивілізованого, культурного укладу. Саме цей — «арійський» — вид праці і забезпечив свого часу створення і розвиток європейської цивілізації, яка зароджувалася на вашій Батьківщині.
Потім виникла індустріальна технологія, яка породила промисловість та індустріальну цивілізацію. Батьківщина цієї технології — Англія, про що ми добре знаємо з шкільних підручників. Зараз світ починає освоювати ще одну технологію — інформаційну. Ця доленосна технологія, заснована на комп'ютерах та інших засобах інформатики, приведе до народження нової — інформаційної — цивілізації. Але першоосновою всіх цих технологій, їхньою первісною базою все-таки слід вважати агротехнологію степового землеробства, виплекану і вдосконалену до тонкощів на землях України (без неї людство не вибралося б із стану збиральництва і кочового способу життя).
Звідси, з земель України, пішли арієзовані народи на захід — в Європу, впритул до Ірландії і Скандинавії, в Малу Азію, в Середземномор'я. І несли вони перш за все трипільську агротехнологію виробничого типу і сонячну мітраїстську віру, тобто те, що дає «стабільний хліб» і високу духовність. Цікаво, що ця хліборобська «оріянська» технологія збереглась до цього часу. Потім, правда, стали мудрувати: «зелена революція», тепличні умови, транспортувальне скотарство, стійлове утримання худоби, вирощування білкової маси на хімзаводах. Це зовсім недавно, лише в XX столітті. Та й то багато що із цього перебуває під великим сумнівом.
Думаю, що зовсім не випадково українці поселяються в тих місцях на Землі, де є особливий ґрунт — чорнозем. До відкриття чорноземів Нового Світу впродовж тисячоліть ми постійно зустрічаємо археологічні знаки їхньої присутності на чорноземах євроазійської смуги між Карпатами і Гімалаями. Пізніше, вже в новітній час, українці освоїли чорноземи заморських країн Північної і Південної Америки та Австралії.
Чому українці та праукраїнці селяться переважно на чорноземах? Відповідь на це запитання допоможе визначити внесок вашого народу в цивілізацію минулого, допоможе зрозуміти ваше історичне призначення, вашу історичну місію.
Розселяючись по всьому світові, українці завжди брали з собою насіння хлібної пшениці і залишалися тільки там, де були умови для її вирощування. А пшениця може продукувати придатне для випічки хліба якісне зерно на чорноземі у відносно помірному кліматі. Отже, українцям Господь заповів вирощувати хліб — бути годувальниками народів Землі.
Вперше таку місію праукраїнців відзначив «батько історії'' Геродот: «Над алазонами (тобто над Середнім і Верхнім Дністром — Ю. К.) живуть так звані скіфи-орачі, які сіють хліб не для власного вжитку, а на продаж». Ця розповідь написана ще в той час, коли цивілізованим народом вважалися тільки єгиптяни, які називали греків «дикими данайцями» і використовували їх лише в допоміжному війську найдавніших фараонів. Отже, найцивілізованіший народ тогочасного світу через відсутність потрібних кліматичних умов і чорнозему не міг вирощувати хліб, а купував його у ваших пращурів — оріїв [Докладніше див.: Канигін Ю., Ткачук 3. Українська мрія. — К., 1996].
ЗЕМЛЯ, ДЕ БУЛИ ПРОКЛЯТІ ТИРАНИ АТЛАНТИДИ
Ми — трипільці, народ, що Європі Дав божественну кміть, перший міт.
Л. Силенко
— Тепер ще один штрих до теми Аратта, — вів далі Гуру. — Правду кажуть: багато знати ще не означає глибоко розуміти.
Світова історична наука ще й сьогодні має досить поверхове уявлення про перші цивілізації на Землі. Такими вважаються Давній Єгипет, Месопотамія, протосеміти, нещодавно відкриті праіндійські культури в долині Гангу та деякі інші. З хронологічної точки зору вони дійсно перші, але з генетично-еволюційної — вони… останні: Цього деякі дослідники не хочуть зрозуміти і дивуються: як це так? Перші цивілізації, за логікою, повинні бути нерозвинутими, примітивними (це ж неоліт і бронзова доба!), а вони у духовно-культурному відношенні, навпаки, стоять значно вище Стародавніх Греції і Риму, не кажучи вже про середньовічну Європу. Звісно, що «пізні» греки вважали себе учнями «ранніх» єгиптян, та й ми нині з нашою наукою багато в чому ще не дотягуємо до інтелектуального, духовного рівня прадавніх людських спільнот. Маються на увазі їхні філософські, космологічні погляди, особливо медичні та інші знання про людину, її духовну природу тощо.