![Якщо кров тече [UK] - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com](/uploads/posts/books/no-cover.jpg)
Якщо кров тече [UK]
- Автор: Кинг Стивен Эдвин
- Год: 2021
- Язык: украинский
- Год: FLC, 2021
- Жанр: Ужасы
Электронная книга - «Якщо кров тече [UK]». Краткое содержание книги:
Лестер Голт, може, пішов додому й тепер дивиться цей випуск у піжамі та човганцях, але Чет Ондовскі не відпочиває. Чистий тобі зайчик-енерджайзер, і Голлі розуміє його. Це, певно, найбільша подія, яку він висвітлюватиме у своїй кар’єрі, і він розповідав про неї майже від самого початку, тож намагається дізнатися скільки можливо. Він досі в піджаку, в якому могло бути нормально, коли він прибув на місце, але тепер температура впала. Голлі бачить його видихи й переконана, що він тремтить.
«Хто-небудь, дайте йому щось тепліше, заради неба, — думає Голлі. — Якусь куртку або светр».
Піджак після цього доведеться викинути. Він забруднений цегляним пилом і в кількох місцях розірваний — на рукаві й коло кишені. Рука, що тримає мікрофон, також забруднена цегляним пилом і чимось іще. Кров’ю? Голлі здається, що так. І на щоці трохи розмазано, то теж кров.
— Чете? — питає безтілесний голос Андреа Мітчелл. — Ти там?
Рука, що не тримає мікрофон, підіймається до вуха, і Голлі бачить у нього на двох пальцях пластирі.
— Так, я тут. — Він дивиться в камеру. — Це Чет Ондовскі з місця вибуху в середній школі імені Альберта Макріді в Пайнборо, що в Пенсильванії. Цю зазвичай мирну школу похитнуло вибухом неймовірної сили скоро по другій годині цього дня…
На розділеному екрані з’являється Андреа Мітчелл.
— Чете, як повідомляють джерела в Міністерстві національної безпеки, вибух стався о другій дев’ятнадцять. Не знаю, як компетентні органи можуть визначити такий точний час, але виходить, що таки можуть.
— Так, — каже Чет. Він здається трохи розгубленим, і Голлі думає, як сильно він мав утомитися. І чи зможе він сьогодні заснути? Їй здається, що ні. — Так, це схоже на правду. Андреа, як ти бачиш, пошук жертв наразі закінчується, але процес збирання матеріальних доказів тільки починається. До світанку тут з’явиться ще більше спеціалістів, і…
— Даруй, Чете, але ти й сам узяв участь у пошуках, правда?
— Так, Андреа, ми всі допомагали. Жителі містечка, частина з них — батьки. Також Елісон Ґрір і Тім Вічкік із KDKA, Донна Форбс із WPCW, Білл Ларсон із…
— Так, але ми чули, Чете, що ти власноруч витягнув з-під завалів двох дітей.
Він не намагається вдавати скромність і досаду від розкриття. Голлі додає йому за це очок. Він витримує репортажний стиль.
— Правильно, Андреа. Я почув, як стогнав один з них, і побачив іншу. Хлопчик і дівчинка. Я знаю ім’я хлопчика, Норман Фредерікс. Дівчинка… — Він облизує губи. Мікрофон у руці тремтить, і Голлі думає, що не від холоду. — Дівчинка була в поганому стані. Вона… вона кликала матір.
Андреа Мітчелл приголомшена.
— Чете, це жахливо.
Саме так. Надто жахливо для Голлі. Вона підбирає пульт, щоб вирубити телевізор, бо вже отримала суттєві факти, і то більше, ніж може якось використати, — а тоді вагається. Дивиться на надірвану кишеню. Можливо, пошкоджену, коли Ондовскі шукав жертв, але якщо він єврей, то міг порвати її навмисне. Це могла бути керія, поривання вбрання після чиєїсь смерті й символічне оголення пораненого серця. Їй здається, що саме така правда стоїть за розірваною кишенею. Їй хочеться в це вірити.
Очікуване безсоння на Голлі не нападає; вона вимикається за якихось кілька хвилин. Можливо, плач із Джеромом випустив з неї трохи отрути, яку вприснули новини з Пенсильванії. Вона втішала і була втішена. Поринаючи в сон, вона думає, що повинна обговорити це з Еллі Вінтерс на наступному сеансі.
Вона прокидається десь у перші години 9 грудня з думками про того репортера, Ондовскі. Щось у ньому — але що? Його втомлений вигляд? Пошкрябані й замурзані цегляним пилом руки? Розірвана кишеня?
«Так, — думає вона. — Мабуть, так. Можливо, вона мені наснилася».
Вона бурмоче в темряві щось схоже на молитву.
— Я сумую за тобою, Білле. Я не забуваю пити есциталопрам і не курю.
А тоді вона вимикається й не прокидається аж до будильника о шостій ранку.
Агенція «Що впало, те пропало» змогла переїхати в нове, дорожче приміщення на п’ятому поверсі Фредерік-білдинг у центрі, тому що справи йдуть добре, тож решта тижня заповнюється для Голлі й Піта роботою. Голлі не має часу дивитися Джона Закона і зовсім трохи думає про вибух у пенсильванській школі, хоч репортажі продовжуються і справа не виходить повністю з її голови.