Щастя. Відверте і чітке бачення щастя і того, чому у нас його немає
- Автор: Айраксинен Тимо
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Видавництво Анетти Антоненко
- ISBN: 978-617-7192-66-3
- Переводчик: Ірина Малевич
- Жанр: Философия
Электронная книга - «Щастя. Відверте і чітке бачення щастя і того, чому у нас його немає». Краткое содержание книги:
Розрахована на широке коло читачів, адже про щастя мріє ледь не кожна людина.
Чоловік повинен бути заможним, інакше йому доведеться працювати. Робота означає відсутність незалежності. Вона зобов’язує людину до промислу, графіків і передусім передбачає наявність роботодавця, наглядача і платника зарплати. Працівник не самостійний, незалежний і вільний. Це жахлива доля, якої слід уникати до останнього. Для греків робота — все одно, що погане життя, вона не сприяє розвиткові чеснот чи веденню доброчесного життя. Роботу виконували раби. Аристотель каже, що фермерам найкраще було мати рабів, адже обробляти землю настільки важко. В Ніскавуорі були іншої думки. Сантері Алкіо[41] не читав «Політику» Аристотеля достатньо уважно. Свобода передбачає можливість брати участь у політиці, що є найбільш справжнім призначенням людського життя. Людина — політична тварина, яка разом з іншими вирішує справи міста. Політика — спільна турбота про спільні справи. Оскільки людина — собака, Аристотель має рацію. Свобода і незалежність призначені лише для спільного співжиття. Чоловік красивий, адже він у розквіті сил і отримує владу і захоплення. Красивому легше знайти з людьми спільну мову, ніж потворному, якому завжди доводиться підлещуватись і прикидатися.
Хто має рацію — Сократ чи Аристотель? Певно, останній. Неможливо уявити, аби безневинно ув’язнена людина була щасливою лише тому, що сама вона хороша людина. Якщо це звучить непереконливо, прикладам, звісно, можна знайти підтвердження. Майно конфіскували та знищили, дружину зґвалтували, синів убили, а дочок продали до борделів. Втім, ув’язнений — найщасливіший чоловік, адже сам він доброчесний.
Пригадаймо, як ми визначили щастя. Щастя — коли не хочеш бути в іншому місці від того, де перебуваєш. Певно, в’язень хоче, аби світ став таким, де він був би вільним і його сім’я була б такою, як колись. У такому світі він хоче бути. Тобто він не щасливий. Але розуміння хорошого життя як доброчесного не залежить від зовнішніх обставин. Також щастя відмінне від утіхи. В тюрмі невесело. Маємо нове розуміння щастя. Воно не залежить від умов життя, а цілком стосується власного внутрішнього стану.
Думаймо так. Доброчесність стосується людської природи і характеру. Доброчесний має добрий характер. Порочний має поганий характер. Доброчесний досконалий. Такий, як має бути людина, якщо говорити про її внутрішній світ і характер. У будь-якому разі, зрозуміло, що людську доброту потрібно оцінювати з погляду людського характеру. Ніщо інше не має значення. Тому Сократ і в тюрмі лишається хорошою людиною. Людина не стає кимось іншим лише тому, що з міської площі її переміщають до камери.
Коли характер людини вдосконалюється, вона стає такою, якою повинна бути. В ній усе стабільно, якщо згодом вона не змінюється в гірший бік. Можемо тепер застосувати визначення щастя до Сократа в тюрмі. Той щасливий, адже не може змінитися в гірший бік. Він жодним чином не може хотіти змінитися, адже це означало б зміну в гірший бік, а така зміна за здорового глузду не може бути бажаною. Вона означала б самознищення. Сократ у тюрмі — щаслива людина, адже не бачить жодної причини змінювати себе на краще. Він не намагається вийти з ситуації, в якій перебуває. Він задоволений собою таким, яким він є у цю мить. Але таке щастя має стосунок лише до його внутрішнього стану і характеру.
Чому він не тікає? Якби він утік, принаймні умови його життя покращились би. Але оскільки він уміє правильно міркувати, то вирішує, що втеча — ніяке не рішення. Я не стану з’ясовувати тут, чому Сократ дотримується такої думки. Достатньо визнання того, що він усе обміркував і дійшов висновку, що не має ніякої причини для втечі. Найкраще взяти келих з отрутою, випити його і покинути цей світ. Важливо те, що доброчесна людина приймає правильне рішення щодо завдання і його вирішення. Коли вона знає, що робити, вона це робить. Доброчесність — це знання.
3.4.2. Керування економікою моральних вад
Сократ і Аристотель шукали пригод на сторінках підручників і завжди викликали у нових поколінь учнів подив. У наш час це видається безглуздим і дивним, але саме тому настільки цікавим. Ці історії кидають світло на колишні способи мислення, дивні та неможливі, але в той же час такі захопливі. Думка про досконалі чесноти і доброчесне життя без помилок видається смішною. Втім, і розпуста приваблює і обіцяє бути сіллю життя. Вдаватися до розпусти заманливо, але хіба в міру. Ми звикли думати, що чесноти мають своє місце, але мають його і вади. Інколи весело брехати і зраджувати. Наркотики варто спробувати. Багато хто щовечора мріє про секс із заміжньою сусідкою або її чоловіком. Дух зазвичай залишається сильним, і найгірших порушень закону вдається уникнути, та, якщо казати правду, порочність досить приємна. Курити і не спати допізна означає виявляти незалежність, коли мати більше не стежить. Самовияв здебільшого базується на моральних вадах. Саме вони дають характерові ту грань, передумовою якої є індивідуальність. Добропорядний — як булочка без родзинок. Хто хотів би мати справу з повністю доброчесною людиною? Вона має бути як Матті Ванганен[42] до розлучення і пліток про Танью.
41
Фінський політик, письменник і журналіст, засновник та ідеолог Фінської центристської партії.
42
Прем’єр-міністр Фінляндії (2003—2010), якому жовта преса приписала роман з Таньєю Карпелою, на той час міністром культури (2003—2007).