Щастя. Відверте і чітке бачення щастя і того, чому у нас його немає
- Автор: Айраксинен Тимо
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Видавництво Анетти Антоненко
- ISBN: 978-617-7192-66-3
- Переводчик: Ірина Малевич
- Жанр: Философия
Электронная книга - «Щастя. Відверте і чітке бачення щастя і того, чому у нас його немає». Краткое содержание книги:
Розрахована на широке коло читачів, адже про щастя мріє ледь не кожна людина.
Зрівняння доходів допомагає боротися з відчуженням, принаймні ми у це віримо. Коли різниця між доходами достатньо мала, ніхто не вважає, що інший обіймає незрівнянно кращу посаду і її неможливо отримати. Втім, мені невтямки, чому саме економічна нерівність призводить до відчуження. Чому саме гроші настільки важливі, що, зрівнявши доходи і статки, ми зможемо уникнути руйнівних наслідків відчуження? Я залишу цю проблему на розгляд суспільствознавців. Тут достатньо зрозуміти, що відчужені несуть із собою ненависть, а ненависть — не те, що відчувають щасливі. Відчужені люди прагнуть чогось, чого не можуть досягти, і тому вони нещасні. Вони дають вихід своїм почуттям, вдаючись до злочинів, насильства, пияцтва та наркотиків. Вони становлять загрозу для всього суспільства. Насправді досить цікаво думати, що всі люди вміщаються у ті самі рамки, усі щасливі. Це відбувається, адже всі належать до однієї спільності, звідки немає ніякої вагомої причини намагатися вийти. Відчужений нещасний, адже він опинився у стані, з якого слід вийти, на маргінесі. Там він ніхто і ніщо. Життя минає деінде. Але чи буде у цій ситуації достатньо самих лише грошей? Якщо буде, гроші зроблять щасливим, і ніщо інше. Різниця між доходами — фінська пекельна брама.
3.4. Хороше життя
3.4.1. Сократ і Аристотель про доброчесність і щастя
Хороше життя — інша історія. Хороше життя — поняття етики, що в загальних рисах означає те саме, що й життя цінне, гідне захоплення. Стародавня філософія ототожнювала хороше життя з доброчесним, сповненим чеснот. Поняття доброчесності потрібне для розуміння хорошого життя. Власне, воно встигло зникнути з фінської мови, тому, що саме мається на увазі під хорошим життям, теж зрозуміти важко. Саме тому ми говоримо про добробут і якість життя. Великий і високий ідеал підмінений соціально-економічними цілями. Вони хоча б зрозумілі, якщо не надто вже благородні. Втім, мені доводилося помічати, що туга за хорошим життям нікуди не зникла, хоча й не знаходить відображення у словах. Люди відчувають, що життя порожнє, і тужать за величнішим і стабільнішим, хоч і не знають, що б це могло бути. Далі я дам настанови для хорошого життя у зрозумілій і доступній формі. Тепер будь-хто зможе почати жити хорошим життям, не потрапляючи в диявольські тенета рівня життя.
Згідно з античним ученням, добре, тобто доброчесне, життя робить людину щасливою. Власне кажучи, лише доброчесності це під силу. Все інше відчуття щастя — лише втіха й омана. Лише доброчесний щасливий.
Сократа було засуджено до тюремного ув’язнення за духовне і моральне розбещення молоді та неподобне використання свободи слова. Йому було винесено смертний вирок після того, як у своїй захисній промові він ледь не вимагав екзекуції. Потому він відмовився тікати. Він чекає смерті у своїй камері разом із друзями. Він найщасливіша людина Афін — чому? Тому що він доброчесний. Хоча він ув’язнений і на хибних підставах засуджений до смерті, втім, він щасливий. Його робить щасливим його доброчесність.
Ситуація Сократа не настільки однозначна, як можна було б уявити. Він відмовився захищати себе у спосіб, який міг би посприяти його звільненню. Він не покинув країну і не втік із тюрми. Він напряму просить смерті. Й оскільки приймає вирок суду і смерть, то не має на що нарікати і щасливий. Але це зовсім інша річ, аніж щастя, принесене доброчесністю. Якщо обрав смерть, як Ісус, немає на що нарікати. Але якщо доброчесний, то щасливий, хоч би в нинішній ситуації причин для нарікань було безліч. Сократ щасливий в обох випадках.
Аристотель має дещо відмінне бачення зв’язку між доброчесністю і щастям. Він уважає, що для щастя у хорошому житті доброчесність обов’язкова, але її самої не досить. Має бути ще дещо. Згідно з Аристотелем, треба бути красивим заможним вільним чоловіком, інакше хороше життя вислизне крізь пальці. Мені цей погляд видається ближчим до нашого часу, ніж фанатичне Сократове захоплення доброчесністю. Аристотель бачить, що доброчесність вимагає хороших умов, аби бути джерелом щастя.
Треба бути чоловіком, адже жінка на цілковиту доброчесність не здатна. Жінка — недостатній чоловік, адже їй чогось бракує, а саме яєць. Жінка — усічений чоловік, який вічно страждає через свою недостатність, як страждають від усього, чого не вистачає. Аристотель говорить про жінку дещо по-різному у різних місцях, але навіть у найм’якішій формі він однаково каже, що жінці не вистачає таких чеснот, як благородство чи шляхетність. Інші чесноти можуть, звісно, бути, але одна відсутня і заразом із нею відсутня можливість повноцінного хорошого життя і щастя, яке воно дає.