Проект «Україна»: Архітектори, виконроби, робітники. Тексти
- Автор: Яневский Даниил Борисович
- Год: 2020
- Язык: украинский
- Год: Фолио
- ISBN: 978-966-03-7945-9, 978-966-03-8902-1
- Жанр: Биографии и мемуары
Электронная книга - «Проект «Україна»: Архітектори, виконроби, робітники. Тексти». Краткое содержание книги:
2) УЦР повинна негайно проголосити автономію «України»;
3) УЦР повинна проголосити незалежність «України»; розвивається по висхідній.
При цьому провід Центральної Ради свідомо «розігріває», поширює конфлікт із Тимчасовим урядом, зважується на створення незаконних органів державної влади та управління на частині території Російської держави.
ІІ Всеукраїнський військовий з’їзд засуджує політику Тимчасового уряду щодо України, закликає Центральну Раду негайно та фактично «перевести в життя підвалини автономного ладу».
На Західному фронті завершилися бої, розпочаті 9 квітня. «Не можна не погодитися з німцями, — підкреслював авторитетний дослідник О. Зайончковський, — що перемога в даному випадку, хоч і випадково, знову опинилася на їх боці. Російська революція зіграла в цьому відношенні головну роль, оскільки дала можливість зняти з російського фронту необхідні засоби».
У французькій армії розпочався масовий антивоєнний рух, у т. ч. мали місце відкриті виступи проти продовження війни.
Київський губернський комісар М. Суковкін (м) від імені Київського губернського виконавчого комітету об’єднаних громадських організацій звертається до Тимчасового уряду із застереженням щодо ігнорування українського руху та з вимогою позитивного урядового вирішення української проблеми.
Виконком Київської ради робітничих депутатів ухвалює резолюцію, запропоновану РСДРП (об), про недопустимість спроб здійснити автономію України до Всеросійських Установчих зборів. Рішення ІІ Всеукраїнського військового з’їзду щодо Тимчасового уряду виконком КРРД кваліфікує як пряму загрозу російській революції.
Аналогічне рішення ухвалюють учасники спільного засідання Рад робітничих і військових депутатів.
І Універсал Центральної Ради проголошує намір здійснити автономію України явочним порядком.
I Універсал підтримують, зокрема, збори Подільського губернського земства, Уманська організація Єврейської соціалістичної партії, з’їзд українських правників, нарада членів Київського губернського і повітових земств.
Юридична нарада при Тимчасовому уряді (голова — О. Гальперін (м)), визнала, що Тимчасовий уряд не правосильний розглядати вимоги УЦР, які цілком і повністю належать до компетенції Всеросійських Установчих зборів.
На засідання Комітету УЦР обрано виконавчий орган Центральної Ради Генеральний секретаріат (голова — В. Винниченко), Хр. Барановський, С. Єфремов (м), Б. Мартос, С. Петлюра (м), В. Садовський, М. Стасюк, І. Стешенко (вірогідно (м)), П. Христюк.
Тимчасовий уряд вирішує звернутися до українського народу з відозвою, яка обґрунтовувала правову позицію, згідно з якою автономію України могли проголосити тільки Всеукраїнські Установчі збори. У відозві містився заклик не йти «згубним шляхом роздроблення сил вільної Росії».
Спільне засідання виконкомів Київських Рад, ухвалює: І Універсал дискредитує Тимчасовий уряд, УЦР не мала права його оголошувати, оголошення Універсалу є безвідповідальним кроком, що негативно позначиться на російській революції.
І Універсал підтримують, серед інших, службовці і робітники Київського округу шляхів сполучення, Куп’янська повітова рада селянських депутатів, загальні збори Полтавської міської ради робітничих і солдатських депутатів, Київський губернський український національний з’їзд.
На Східному фронті в полосі Південно-Західного та Румунського фронтів розпочався наступ російських військ.
Відбуваються політичні консультації між виконкомами рад об’єднаних громадських організацій робітничих та військових депутатів міста, з одного боку, та комітетом УЦР і УГВК, з іншого. Сторони шукали можливості до порозуміння в зв’язку з рішеннями Тимчасового уряду та проголошенням I Універсалу.
М. Грушевський, В. Винниченко та їх прихильники висувають ідею перетворення УЦР на територіальний орган державної влади та управління шляхом «поповнення УЦР представниками національних меншин». М. Рафес (Бунд) та М. Балабанов (РСДРП (об)) пропонують альтернативний та неприйнятний для групи Грушевського-Винниченка варіант — обрання УЦР шляхом скликання Всеукраїнського територіального з’їзду.