А листя падають...

Полем тюльпановим в грудях, А серце звечора до рання Тужить, як в клітці синій птах. О, як би я хотів, кохана, Ввійти у твій гріховний світ, Де стільки ніжності і зваби, Що тускне, навіть з яблунь цвіт. Щоб, як у небо Місяць вийде В червонім шарфі на поля, Мені сказала ти, нарешті, Роби що хочеш... я - твоя! 3.3.1978 р. КРАДЕНА ЛЮБОВ Вечір зорі над полями сипле, Місяць нас сріблом причарував, Ти мені за дні ще ті подякуй, Що тобі колись подарував. Коли ти, щоб муж не знав - втікала Місячними стежками у ніч, І мене до ранку не пускала, Що в обох аж віднімало річ. Ти і зараз в місячній короні І ще краща як була тоді, Тільки жаль, що й нині на припоні, В мене ж ні дітей, і ні сім'ї. То ж, не смій і далі жартувати, Доля - вона з тисячі іксів, Веснами вас може чарувати, Й тут же напустити сотні псів. То ж, коли не можеш вже кохати,- Не кидай у серце моє хміль, І не смій з любов'ю жартувати, Струни серця - то найбільший біль. 25.3.1978 р. ЛЮБІТЬ ЛЮДЕЙ! Якщо, друже, хочеш все життя буть юним - Полюби людей ти а не їх відлуння, Полюби ти квіти, полюби діброви, Полюби дівчину тільки не за брови... І тоді ніколи, де б ви не ступили,- Вас не подолають а ні які сили. Не страшні вам будуть ні мороз, ні спека, І любить вас буде - і своя й далека, Бо завжди вам будуть посміхатись очі Ті, що вас кохають і завжди вас хочуть, Посміхатись будуть вам гаї й діброви,- Варто подивитись на дівочі брови. 26.3.1975 р. РИМИ І РИТМИ Губоньки у дівчини Маками горять, Боже, як же хочеться Маки ті зірвать! У очах дівочих Бісики гуляють І вони - ті бісики Хлопців в жар кидають. І не втримать батьку Й матері не втримать Ті могутні ритми, Ті щасливі рими. Рими, що приводять У такий неспокій, Що за мить віддав би Все ти синьоокій. 8.7.1990 р СВІЖИЙ ВІТЕР Жаль мені тебе, дівчино, І твоїх дівочих літ, Що наліво і направо Роздавала їх, як цвіт. А прийде колись хвилина, А вона колись прийде!, Як зустрінеться мужчина - Що тебе роками жде. Що тоді йому ти скажеш, Де шукатимеш той цвіт, Той, яким направо, ліво Розкидалась стільки літ? Може в тім своя є правда, Може в тому свій є сенс, Та життя не лише в гульках, В ресторанах й там де секс. Може надто постарів я? - Та мораль твоя одна: Як побільше кавалерів, І заморського вина. Може я чогось не тямлю, Чи пагано в школі вчивсь?- Та осуджувать не стану, Бо і сам на вас дививсь... Бо всі люблять нові квіти, І їх хочуть покорить, А тому про свіжий вітер І про гріх не нам судить. Бо ми всі, мов навіженні, Як кохання забурлить... Що готові в ту хвилину Всім - хто стрінеться служить. А навіщо? Чи хто думав, Скільки в 'свіжості' тій бід, І чи варт втрачати розум, І мінять його на СНІД? А тому про це сьогодні Треба й треба говорить, Чому люд той вимирає Що береться всіх любить? 23.7.2007 р. ОСІНЬ В ЛІСІ Мамо, осінь в лісі ходить, Шелестить стернею, Ось примчалась до тополі І сміється з нею. Я іду по зорепаду Там, де огоньочки, І дивлюсь як із берізок Падають листочки. А під лісом, під горою Шепчуться дубочки: -Ген погляньте, дві берізки Голі без сорочки. Там де трави, там де роси, Де горять гірлянди - Ходить осінь по садочку Й роздає брильянти. 218.8.1973 р. ПІОНИ Розцвіли в садку піони, Мов дівочі грудоньки, І всі хлопці на ті грони Подивитися прийшли. Я також роззявив рота, -От так велич, так краса! А ще кажуть, що на світі Не існують чудеса. 8.6.2005 р. ЛЮБОВ І КВІТИ Квіти, літо і любов - Що ще є миліше, Як кипить у жилах кров Та що пише вірші? Якщо з вами поруч та Що принесла літо... Ну хіба ж це не краса, Як тут не радіти? 28.11.2004 р.