Шлях Аріїв: Україна в духовній історії людства
- Автор: Канигин Юрий Михайлович
- Год: 2004
- Язык: украинский
- Год: А.С.К.
- ISBN: 966-8291-18-2
- Жанр: Публицистика
Электронная книга - «Шлях Аріїв: Україна в духовній історії людства». Краткое содержание книги:
Книга розрахована на широкий читацький загал, усіх, хто прагне глибше пізнати себе, свій народ, його минуле, сьогодення і майбутнє.
Так ось, після катастрофи вчителі високої цивілізації, які направилися у Тибет, почали селитися у розгалужених печерах під Гімалаями. І тут знову виділилося «ліве» крило. Основна частина тибетських аріїв пішла «шляхом правої руки», тобто шляхом, осяяним сонячною мітраїстською вірою; частина, що відокремилась (асури), пішла «шляхом лівої руки», тобто під знаком «внутрішнього вогню» — свастики. Перший шлях орієнтувався на Агарті — місто між сімома горами, храм споглядання, непричетності до земного сатанинського світу. Другий шлях пролягав через Шамбалу — місто насильства і могутності, чиї сили повинні були оволодіти світом, людськими масами і пришвидшити прихід людства до «повороту часу». Тайнознавці, окультисти, керівники чорних масонських орденів, різноманітні «фюрери народів'' (серед них Ленін, Гітлер, Сталін) укладали союзи з Шамбалою, в усякому випадку, намагалися це робити.
— А де ж конкретно розташовані ваші Агарті і Шамба ла? — запитав я.
— Про це запитували в Реріхів, а ще раніше у відомого географа, мандрівника М. Пржевальського, який поставив собі за мету знайти ці місця.
— То й що?
— Пржевальський так пише: «В центрі Гімалаїв є райони, куди нізащо не поведуть вас місцеві провідники. Поблизу цих заповідних зон тварини відчувають непереборний жах, Коні, [До XII століття слов'янська культура зберігала правосторонній арійський знак «Сваст Асу»
. У християнстві він відомий як «Хрест святого Каліста». Від імені святого, який за часів Римської імперії малював цей знак у печерах. Візьміть хоча б ікону Новгородського Кремля, де Христос Пантократор тримає правосторонню свастику і знак «змієвидного демона» — лівосторонню свастику:
Дивлячись на цю ікону, немовби чуєш його слова: «Вибирай сам, якій справі хочеш служити — добру чи злу». Гітлерівці,звісно, вибрали лівосторонню свастику] віслюки зупиняються наче вкопані… Ми змушені були повернутися…»
Агарті і Шамбала — дві духовні пуповини, які поєднали земне людство з Космічним Розумом і центром піратських цивілізацій. Це щось на зразок двох сонць: одне з них чорне, так звана «прихована планета». Вони символізують протистояння дів і асурів — арійців світла та арійців темряви.
«НОВИЙ ПОРЯДОК» ПО-СКІФСЬКИ
Вони (скіфи — Ю. К.) всі відступники над відступниками, чинять наклепи… Сріблом відкиненим названо їх, бо Господь їх відкинув.
Біблія
Від автора:
У заключній частині розділу з позицій різновекторносгі, тобто право- і лівоаріиської орієнтації, ми глянемо на скіфську народність.
Можна погодитися з тезою російського вченого М. Агубова про те, «як багато і водночас як мало ми знаємо про Скіфію» [Агубов М. В. Путешествие в загадочную Скифию. — М., 1989. — С.З]. Сьогодні принаймні один факт не викликає сумнівів: скіфська народність, будучи предтечею хозарів, ще в IV столітті до н. е. утворила на землях Русі-України могутню рабовласницьку державу.
Що більше публікацій про скіфів, то більше, я б сказав, невизначеності у цьому питанні і навіть якоїсь розгубленості авторів. Писати на цю тему (про скіфів — Ю. К.) надзвичайно складно, тут безліч нерозв'язаних проблем, суперечливих питань, різних, часто взаємовиключних точок зору. Іншими словами, у цьому питанні історики багато знають, та мало розуміють… Не зрозуміла насамперед «історична функція скіфів», не піддаються з'ясуванню визначальні і, здавалося б, прозоpi» події їхньої історії, притому такі великі, що їх (події) цілком можна віднести до рангу світових. Наприклад, тотальний скіфський похід до Мідії, звідти — в Єгипет, далі в Палестину (до лівоарійських іудеїв Веніамінового коліна [Див.: Канигін Ю. М. Віхи священної історії. Русь-Україна. — К., 2001. —С. 284–286]), у якому брала участь… уся чоловіча частина народу. Мотиви цього походу не з'ясовані, як не з'ясовані й мотиви «зворотного» походу на скіфів «правоарійського» перського царя Дарія. 700-тисячне військо Дарія (майже неймовірне як на ті часи!) прочесало величезні простори від Дунаю до Дону. Навіщо?
Існує версія, що, мовляв, перси зробили це, щоб помститися за похід скіфів в Мідію, який відбувався 140 років до того (згадали за 1,5 століття!). Фахівці вважають таке пояснення величезної події давньої історії «несерйозним» [Смирнов А. П. Скифия. — М. 1965. —С 10]. А вся справа в тому, що скіфи брали активну участь у греко-перських війнах на боці іудеїв-спартанців. І Дарію вони усіляко шкодили, руйнуючи комунікації, нападаючи на тили його армії.