Шлях Аріїв: Україна в духовній історії людства
- Автор: Канигин Юрий Михайлович
- Год: 2004
- Язык: украинский
- Год: А.С.К.
- ISBN: 966-8291-18-2
- Жанр: Публицистика
Электронная книга - «Шлях Аріїв: Україна в духовній історії людства». Краткое содержание книги:
Книга розрахована на широкий читацький загал, усіх, хто прагне глибше пізнати себе, свій народ, його минуле, сьогодення і майбутнє.
І сили небесні втрутилися. Як записано в Біблії: «І розпорошив їх звідти Господь по поверхні всієї землі: і вони перестали будувати те місто» [Бут. XI. 8].
До речі, об'єктом впливу шумерської арієзації була і сама альма-матір Вавилонії — Аратта. Правителі Урука-Шумерії, як свідчать літературні джерела, мріяли повернути втрачену батьківщину, здійснити, так би мовити, «стрибок на Північ», об'єднати Аратту і Урук під егідою останнього. Адже там так багато хліба, міді, будівельного каменю (граніту, мармуру), а головне, там могили предків. Це була своєрідна ідея фікс шумерських царів та героїв-надлюдей.
Між цими різновекторними цивілізаціями йшло своєрідне перетягування каната. Щоправда, у протистоянні між «метрополією»-Араттою та Уруком-Шумерією до гарячої війни не доходило. Заважали, мабуть, кавказькі гори. Але холодна війна мала місце. Як справедливо зазначає С. Крамер, це була «перша в історії війна нервів».
Безперечно, роль шумерів у розвитку людської культури величезна, як і Єгипту. Особливо, якщо говорити про їхній інтелектуальний внесок. У розумінні ж духовності, моральних основ нашого буття лівоарійська шумерська культура являє собою своєрідну «пітьму», що протистоїть світлу мітраїзму і християнства [Див.: Якобсен Т. Сокровища тьмы. — М., 1995]. Не випадково шумерську «протобіблію» знайдено (як і багато інших клинописів) у стародавньому місті Ніневії, побудованому біблійним царем Німродом, в образі якого зашифроване ім'я сатани.
Тому я собі думаю, якби не Девкаліонів потоп, що погнав шумерів на південь, на українських землях цілком можливо була б створена така ж блискуча, велика і могутня, але, на жаль, бездуховна цивілізація, яка виникла в Дворіччі. І «блудниця вавилонська» була б, швидше за все, у районі Мелітополя.
СВЯТИЛИЩА ПІД МЕЛІТОПОЛЕМ
Як потьмяніло золото, змінилося золото найкраще! Каміння святилища розкидане по всіх перехрестях.
Біблія
Нині інтерес до святилищ в районі Мелітополя (територія Запорозької Січі), а також поблизу Асканії виявляють не лише учені-археологи, а й біоенергетики, екстрасенси, уфологи і просто люди, яких цікавить стародавня історія.
А йдеться передусім про дві історичні пам'ятки, які, на думку дослідників, проливають світло на витоки не лише протошумерської, але й усієї післяпотопної цивілізації [Див.: На территории Украины обнаружена колыбель шумерской цивилизации // Всеукраинские ведомости. — 1996. — 28 сентября].
Обидва ці місця мелітопольського «духовного вузла» (названі «могильниками», що не зовсім правильно, як і єгипетські піраміди не слід називати «склепами») досить непримітні. На перший погляд — це руїни камінної кладки і решток якихось споруд у землі.
На північ від Мелітополя знаходиться так звана Кам'яна Могила, ідентифікована як святилище протошумерів. Зараз це місце являє собою нагромадження каміння (природного і штучного), де є кілька гротів. На їхніх стелях і стінах зображені звірі, людські постаті і таємничі знаки, які після розшифровки шумерологом А. Кифішиним [Див.: Кифишин А. Г. Древнее святилище Каменная Могила. Опыт
дешифровки протошумерского архива. — К., 2001] виявилися… першим в історії письмом. В результаті такого відкриття вченого, по-перше, збільшується на 2,5 тисячі років вік писемності землян. По-друге, з'являється ключ до розгадки слов'янської абетки.
Друге святилище розташоване на південний схід від міста. Візуально воно нагадує величезну (40 кв. км.) ділянку орної землі [У народі це місце назвали «об'єктом Суперта» — за прізвищем дослідника-ентузіаста з Мелітополя]. Уся таємниця знаходиться під землею. Існує версія, за якою на глибині 17 метрів зберігаються не лише матеріальні цінності, але й духовні скарби, йдеться про «бібліотеку», або ж «архів», скіфських вождів. І чи не тому сюди слідом за німецькими окупаційними військами рушили археологи товариства «Аненербе»? До Жовтневої революції ці угіддя належали одному німецькому барону, який також намагався організувати розкопки.
Як ви вважаєте, що шукали тут згадані дослідники? Виявляється, не тільки золото, алмази, а й… розуміння. Саме тут зберігається інтелектуальний і духовний «вузол» усього Понту — його сакрал, осягнення якого і дає можливість правильно висвітлити історію Західного світу. Хоча хто знає, золото, алмази теж становлять значний інтерес. Адже чомусь й досі увагу німців прикуто до цього регіону.