Квітка кохання

Хочу стать твоїм найліпшим другом, Та за те вже ти мене прости, Що твоїм не хочу стать «супругом», Бо набридли вже мені пости. Хочу буть я вільним, незалежним, А тому у ЗАГС і не піду, Бо у ЗАГС заводите кохану, А назад виводите біду. 2.5.1978 р. БОЖИЙ ПОДАРУНОК Нам Бог дав і ми даєм, Так що, милий мій, підем.. 14.4.2003 р. ЩОБ НЕ БУТИ РОГАТИМ Якщо не хочеш буть рогатим, То краще будь ти нежонатим! 12.8.2010 р. ПОСТРІЛ ПОЧУТТЯ Мов рожева квіточка, молода дівчина Сутінками неба глянула з-під брів, І від того серце так замуркотіло, Що аж вогник ніжності по душі побрів. Ось вона та сила, що бадьорить душу, Та, яка запалює іскорки життя, Варто лише дівчині ледь відкрити «груші» Й оголити повністю спинку і пупка. І хтозна, чи небо на таке спроможне, І що в порівнянні з нею неба край? Все ж, якщо кохана вам не посміхнеться, То в житті ніколи вам не бачить рай. 9.3.1978 р. КОЛИ ГРАЄ ЦВІРКУН Поміняй, мила, впертість на вдачу І тобі гарантую свій цвіт, Свою пристрасть безмежно-юначу, Що виношую стільки вже літ. Як цвіркун на гармошці заграє Ті пісні, що нам збуджують кров, То, упевнений, в нас запалає Ніжним цвітом небесна любов. Поміняй, мила, впертість жіночу І забудь ти про страх і про гріх! Як хотів би любить твої очі Й чути вічно веселий твій сміх. 6.6.1978 р. ПИРІЙ Напоїв мене коханням милий мій, Напоїв мене коханням милий мій, І сидить – очей не зводить, Ніби змій... Я також очей не звожу з його вій, Я також очей не звожу з його вій, І не знаю, чи давати, Чи залишити пирій? Всі від нього повтікали хто куди, Всі від нього повтікали хто куди, Ну а я його гукаю: – Йди сюди! Я дивлюсь на нього, люди, і сміюсь. Я дивлюсь на нього, люди, і сміюсь, Бо його я ані трішки Не боюсь. Посадив мене мій милий на… пирій, Посадив мене мій милий на… пирій І сказав: – Посидь зі мною І хоч трішечки помрій. Він цілує мої руки і мовчить, Він цілує мої руки і мовчить, І вже бачу, що не може Вже ні встать, ні відпустить. А душа горить – згорає, дива жде, А душа горить – згорає, дива жде, Ну а він цілує руки І, як ґедзь, весь час гуде. Притулилась я до нього і тремчу, Притулилась я до нього і тремчу, Що ж скажу своїй матусі, Як додому я примчу?... 15.11.1978 р. ЩОБ ТИ ПРИЙШЛА З якою б жадністю в жасмині Я б до твоїх припавсь грудей, Щоб ти прийшла до мене в міні, Аби погратися в хокей. 10. 6.1978 р. КОЛИ ТЕБЕ НЕМА І день – не день, і ніч – не ніч, І літо, як зима. І я – не я, і піч – не піч, Коли тебе нема. І цвіт – не цвіт, і сміх, як крик, На серці, мов війна, І Місяць в небі, як індик, Коли тебе нема. І все байдуже, все пусте, Мов навкруги – чума. І все не те, і все не те, Коли тебе нема. Мовчить робота й цілі дні Кричить дощем весна, І не співаються пісні, Коли тебе нема. 12.5.1978 р. НЕВТОМНИЙ СОЛОВЕЙ – Мене отой бентежить факт, Що солов’ї не мають такт, І що, як ми лягаєм спать, Ті починають нам співать. Й якби ж ото заради втіхи, А то всю ніч – для солов’їхи. Ну а мені, світилу дня, Хоч би якесь там – «тра-ля-ля»! Скажіть, нащо така душа В якій немає співчуття? Я подивився на Грицька І посміхнувсь йому злегка: – Та не чіпай ти солов'я, У нього там своя сім'я. 28.5.1986 р. НЕ ЙДІТЬ ТУДИ... Не йдіть туди, куди не просять, Не йдіть туди, де вас не ждуть, Не йдіть туди, де збиті роси, Й туди, де бджоли не гудуть. 8.5.1978 р. ЯКЩО ХОЧЕШ ВИПИТЬ Якщо хочеш з нами випить, Ми – люди гостинні, Якщо пляшечку візьмеш, Вгостим неодмінно. 19.101988 р. ПІТЕКАНТРОП Ходжу по житі і в волошках Шукаю слід твоїх очей, Які ти в житі розгубила При сяйві Місячних ночей.