Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Фактор
- ISBN: 978-966-180-038-9
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України». Краткое содержание книги:
Книга адресується суддям, адвокатам, юристам, які працюють у правоохоронних органах, на підприємствах, в установах, організаціях.
Законодавство враховано станом на 1 січня 2010 р.
1. Правило ст. 617 ЦК про підстави звільнення від відповідальності особи, яка порушила зобов’язання, слід тлумачити з урахуванням ч. 1 ст. 614 ЦК, що формулює загальний принцип відповідальності за наявності вини. Із цього принципу випливає, що у випадках, коли порушення зобов’язання сталося внаслідок випадку або непереборної сили, боржник відповідальності не несе. У ч. 1 ст. 617 ЦК це правило сформульоване прямо. Разом з тим, ч. 1 ст. 617 ЦК не охоплює собою всіх випадків, коли боржник звільняється від відповідальності. Із ч. 1 ст. 614 ЦК слід зробити висновок про те, що на боржника не може бути покладено відповідальність за невиконання чи неналежне виконання свого зобов’язання, що сталося також внаслідок дій чи бездіяльності кредитора (в тому числі і таких, що не містять ознаки вини), які потягли за собою неможливість виконання боржником зобов’язання, зокрема внаслідок особливих якостей матеріалів чи засобів, наданих (переданих) кредитором.
2. До категорії випадкового належить, зокрема, порушення зобов’язання, спричинене зловмисними діями злочинців, якщо боржник при цьому виявив належну дбайливість про виконання зобов’язання. У силу спеціального правила ч. 2 ст. 40 Закону «Про телекомунікації» [166] оператори, провайдери телекомунікацій не несуть майнової відповідальності перед споживачами телекомунікаційних послуг, якщо порушення зобов’язання сталося внаслідок викрадення чи пошкодження зловмисниками лінійних та станційних споруд. Це правило звільняє названих суб’єктів від відповідальності не тільки за наявності випадку (коли викрадення чи пошкодження зазначеного майна сталося за умов, коли оператор чи провайдер комунікацій виявили належну дбайливість про збереження майна), а і тоді, коли викрадення чи пошкодження майна пов’язане з неналежною дбайливістю оператора, провайдера про збереження майна. Несподіване погіршення стану здоров’я фізичної особи, яка здійснює дії на виконання зобов’язання (власного чи в силу правовідносин з боржником), також має кваліфікуватись як випадок (простий), що звільняє боржника від відповідальності.
3. До категорії випадку не належать, а отже, не виключають вини боржника, виконання своїх обов’язків контрагентами боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов’язання, відсутність у боржника необхідних коштів. Частина 2 ст. 218 ГК [31] не допускає віднесення до категорії непереборної сили порушення зобов’язань контрагентами боржника. Однак робити звідси висновок про те, що боржник завжди несе відповідальність у разі невиконання чи неналежного виконання зобов’язання, якщо воно сталося внаслідок невиконання зобов’язань контрагентами боржника, було б неправильним. Контрагенти боржника можуть порушити зобов’язання перед боржником за наявності їх вини. Тоді дійсно боржник не може бути звільнений від відповідальності перед кредитором. Але ж контрагенти боржника можуть порушити зобов’язання перед боржником за відсутності їх вини. У такому разі і боржник повинен бути звільнений від відповідальності перед кредитором, якщо були відсутні альтернативні джерела отримання товарів чи послуг, тобто, якщо відсутня його вина. Так, якщо внаслідок стихійного лиха загинув урожай винограду, постачальник винограду звільняється від відповідальності перед виноробним заводом за непостачання винограду, оскільки відсутня його вина (невиконання зобов’язання стало наслідком стихійного лиха, тобто, непереборної сили). Виноробний завод також має бути звільнений від відповідальності за непостачання вина, якщо не було можливості здійснити закупку винограду у інших виробників, і так далі в усьому ланцюжку договірних зобов’язань. Підставою звільнення від відповідальності в такому випадку є відсутність вини, невиконання зобов’язання унаслідок дії непереборної сили. Правда, наявність причинного зв’язку в кожній ланці ланцюжку порушень зобов’язань при цьому заперечується пануючими в юридичній науці і практиці правозастосування уявленнями про причинний зв’язок. Але це лише підкреслює необхідність визнання концепції необхідної умови як такої теорії причинного зв’язку, яка заслуговує на загальне визнання.
4. Цивільний і Господарський кодекси та інші закони встановлюють правила про звільнення від відповідальності боржника, якщо невиконання або неналежне виконання зобов’язання стало наслідком дії обставин непереборної сили. Стаття 617 ЦК доповнює підстави звільнення боржника від відповідальності зазначенням на випадок.