Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Фактор
- ISBN: 978-966-180-038-9
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України». Краткое содержание книги:
Книга адресується суддям, адвокатам, юристам, які працюють у правоохоронних органах, на підприємствах, в установах, організаціях.
Законодавство враховано станом на 1 січня 2010 р.
17. Одностороння відмова сторони від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення свого зобов’язання. Це прямо передбачається ч. 2 ст. 615 ЦК і випливає із ч. 3 ст. 237 ГК. При цьому дуже гостро постає проблема визначення тих збитків, які знаходяться у причинному зв’язку з порушенням, якого припустився боржник. Безумовно, відшкодуванню підлягають ті збитки, що спричинені порушенням, якого припустився боржник. Ті ж збитки, які виникли внаслідок односторонньої відмови кредитора від зобов’язання, також підлягають відшкодуванню. Але відшкодуванню боржником підлягають збитки, які виникли внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, тільки за умови, що така відмова мала ознаки справедливості, добросовісності і розумності.
18. Доцільно враховувати, що термінологія законодавця, пов’язана з наданням стороні права односторонніми діями припинити, перетворити або змінити зобов’язання або зобов’язальні правовідносини в цілому, не вичерпується поняттями «одностороння відмова від зобов’язання», «одностороння відмова від виконання зобов’язання». У подальшому, в коментарі до ст. 651 ЦК здійснюється спроба дати аналіз окремих правових конструкцій такого роду, передбачених законами, а у випадках, коли це ними допускається, — підзаконними актами.
Стаття 616. Правові наслідки порушення зобов’язання з вини кредитора
1. Якщо порушення зобов’язання сталося з вини кредитора, суд відповідно зменшує розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника.
2. Суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов’язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення.
1. Новий Цивільний кодекс, на відміну від раніше чинного, не встановлює окремих правил щодо вини кредитора, з одного боку, та змішаної вини (коли порушення зобов’язання стало наслідком дій чи бездіяльності обох учасників зобов’язання), — з іншого. Відсутність спеціальних положень щодо вини кредитора, за наявності якої боржник звільняється від відповідальності, не виключає звільнення боржника від відповідальності у випадках, коли невиконання чи неналежне виконання зобов’язання причинно пов’язане з виною кредитора. Правовою підставою звільнення боржника від відповідальності в такому випадку є абзац другий ч. 1 ст. 614 ЦК («особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх належних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання»).
2. За наявності підстави для відповідальності боржника (ст. 614, 617 ЦК) і за умови, що порушення зобов’язання перебуває в причинному зв’язку з винними діями (чи винною бездіяльністю) кредитора, розмір збитків та неустойки, що підлягають стягненню з боржника, відповідно зменшується. Формулювання «суд... зменшує» належить тлумачити як обов’язок суду, невиконання якого є підставою для скасування або зміни рішення суду. Разом з тим, слід визнати, що ч. 1 ст. 616 ЦК формулює і матеріально-правову норму.
3. Частина 2 ст. 616 ЦК надає суду право зменшити розмір збитків та неустойки за певних умов. Порівняння ч. 2 ст. 616 ЦК з ч. 1 цієї ж статті, яка приписує суду зменшити розмір збитків, дає підстави для висновку, про. те, що в ч. 2 ст. 616 ЦК мова йде саме про право суду. Але орган правосуддя як суб’єкт публічного права не може розпоряджатись своїми правами на свій розсуд. Ці права суд зобов’язаний використати за наявності встановлених законом підстав та з урахуванням обставин справи. Зазначене право здійснюється судом за .наявності таких підстав: 1) кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов’язання; 2) кредитор не вжив заходів щодо їх зменшення. Раз у суду таке право є, ч. 2 ст. 616 ЦК слід тлумачити як таку, що формулює матеріально-правову норму вживати заходів щодо зменшення збитків та не здійснювати дій, які б призвели до збільшення розміру збитків.
Стаття 617. Підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання
1. Особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов’язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов’язання, відсутність у боржника необхідних коштів.