Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Фактор
- ISBN: 978-966-180-038-9
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України». Краткое содержание книги:
Книга адресується суддям, адвокатам, юристам, які працюють у правоохоронних органах, на підприємствах, в установах, організаціях.
Законодавство враховано станом на 1 січня 2010 р.
— збитки виникли внаслідок непереборної сили, винних дій установника управління або вигодонабувача (ч. 1 ст. 1043 ЦК). Тут чітко визначаються підстави звільнення управителя від відповідальності. До таких підстав закон не відніс простий випадок;
— порушення зобов’язання внаслідок умислу або грубої необережності кредитора (ч. 2, 3 ст. 950 ЦК). У силу цього правила відповідальність зберігача виключають вина кредитора (поклажодавця), непереборна сила, простий випадок. Зберігач не відповідає також за наявності його вини, що не кваліфікується як груба;
— порушення зобов’язання з вини кредитора (ч. 1 ст. 616 ЦК). Вина кредитора може існувати разом з виною боржника, а може мати місце за відсутності вини боржника. У першому випадку розмір відповідальності боржника зменшується. В іншому — боржник звільняється від відповідальності;
— кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків (ч. 2 ст. 616 ЦК). Тут йдеться про вину (винні дії), що знаходяться в причинному зв’язку із збільшенням розміру збитків;
— кредитор умисно або з необережності не вжив заходів до зменшення розміру збитків (ч. 2 ст. 616 ЦК);
— обов’язок поклажодавця відшкодувати збитки, завдані властивостями речі, якщо зберігач не знав і не міг знати про ці властивості (ст. 952 ЦК). Тут встановлена відповідальність поклажодавцю за завдані зберігачеві збитки у всіх випадках незалежно від його вини. Лише та обставина, що зберігач знав або міг знати про особливі властивості речі, звільняє поклажодавця від обов’язку відшкодувати збитки, що виникли внаслідок особливих властивостей речі;
— звільнення оператора ядерного судна від відповідальності за шкоду, що виникла внаслідок воєнних дій, ворожих дій або народних заворушень, непереборних сил природи (ст. 316 КТМ). Це формулювання відходить від загальновизнаної термінології. Вживається термін «непереборні сили природи» замість терміна «непереборна сила». За таких умов воєнні дії, ворожі дії і народні заворушення, що, безумовно, охоплюються поняттям непереборної сили, поставлені поряд з поняттям непереборних сил природи;
— неморехідний стан судна викликаний недоліками, які не могли бути виявлені при прояві перевізником належної дбайливості, тобто прихованими недоліками (частина друга ст. 143, частина друга ст. 223 КТМ [23]). Якщо боржник проявляв належну дбайливість, він не може вважатись винним, тому наведене формулювання не виходить за межі принципу вини;
— вжити всіх залежних від особи заходів щодо належного виконання зобов’язання (ч. 1 ст. 614 ЦК);
— вжити усіх необхідних заходів щодо збереження схоронності речі (ч. 1 ст. 973 ЦК);
— вжити усіх заходів щодо збереження майна (ст. 841 ЦК). Останні три положення буквально дещо відрізняються, але за змістом вони встановлюють правило, відповідно до якого тільки непереборна сила звільняє боржника від відповідальності;
— вжити усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі (ч. 1 ст. 942 ЦК). Тут формулювання «вжити всіх заходів» у сукупності з подальшим текстом означає зовсім інше правило, ніж те, що сформульоване в попередніх трьох положеннях. Відповідно до ч. 1 ст. 942 ЦК боржник повинен вжити усіх заходів, які встановлені договором, законом або актами законодавства. Це звільняє боржника від обов’язку вживати інших заходів;
— піклуватися про річ, як про свою власну (ч. 2 ст. 942 ЦК). Цивільне законодавство України не знає категорії дбайливого господаря, яка б могла бути критерієм наявності вини. Тому обов’язок зберігача піклуватися про річ, як про свою власну, має вважатись виконаним, якщо цей конкретний зберігай, хоч і недостатньо дбав про збереження речі, але ж його дбайливість про збереження речі була не меншою, ніж дбайливість про збереження власного майна. Якщо майно зберігача внаслідок його недбалості згоріло разом з майном поклажодавця, то за знищення пожежею предмета зберігання зберігай відповідати не повинен, бо він про збереження цього предмета дбав так же погано, як і про збереження власного майна, тобто вимоги ч. 2 ст. 942 ЦК він виконав;
— обставини, яким перевізник не міг запобігти, та усунення яких від нього не залежало (ч. 1 ст. 924 ЦК). Це правило передбачає той же рівень відповідальності перевізника, що й відповідальність за принципом вини, оскільки йдеться про обставини, усунення яких «не залежало» від перевізника. Оскільки йдеться про «залежність» в системі правових відносин, доцільно зробити висновок про те, що ця «залежність» має не об’єктивний, а правовий характер, тобто що на перевізника був покладений обов’язок усунення відповідних обставин;