Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Фактор
- ISBN: 978-966-180-038-9
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України». Краткое содержание книги:
Книга адресується суддям, адвокатам, юристам, які працюють у правоохоронних органах, на підприємствах, в установах, організаціях.
Законодавство враховано станом на 1 січня 2010 р.
6. Посилання в ст. 271 ГК на Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення та Положення про поставки товарів народного споживання як на нормативно-правові акти, що затверджуються Кабінетом Міністрів України та регулюють відповідні відносини, дає підстави для висновку про те, що зберігають чинність встановлені відповідно до закону правила п. 31 Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення [489] і п. 25 Положення про поставки товарів народного споживання [490], відповідно до яких покупець за договором поставки має право відмовитись від прийняття продукції, товарів, поставка яких прострочена. Таке право покупця виникає із факту прострочення і не ставиться в залежність від втрати покупцем інтересу до виконання. Зобов’язання з поставки припиняється у відповідній частині в момент одержання постачальником повідомлення від покупця про відмову від прийняття продукції або товарів, поставка яких прострочена.
7. Наслідки, передбачені ч. 2 та 3 ст. 612 ЦК, не наступають, якщо неможливість виконання зобов’язання є наслідком прострочення кредитора. Вважається, що в таких випадках взагалі немає прострочення боржника. Сфера, в якій інтереси боржника захищаються ч. 4 ст. 612 ЦК, є вкрай обмеженою. Тільки тоді, коли за таких умов у боржника об’єктивно відсутня можливість виконати зобов’язання і коли ця відсутність спричинена простроченням кредитора, застосовується ч. 4 ст. 612 ЦК. Ширші можливості кредитору для захисту своїх інтересів надає ч. 3 ст. 538 ЦК.
Стаття 613. Прострочення кредитора
1. Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов’язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов’язку.
Кредитор також вважається таким, що прострочив, у випадках, встановлених частиною четвертою статті 545 цього Кодексу.
2. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов’язок, виконання зобов’язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.
3. Боржник не має права на відшкодування збитків, завданих простроченням кредитора, якщо кредитор доведе, що прострочення не є наслідком його вини або осіб, на яких за законом чи дорученням кредитора було покладено прийняття виконання.
4. Боржник за грошовим зобов’язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора.
1. Розуміння поняття прострочення кредитора вкрай ускладнюється відсутністю в Цивільному кодексі достатньої визначеності категорій зобов’язання, боржника і кредитора. Під простроченням кредитора в ст. 613 ЦК мається на увазі прострочення тієї сторони, яка протистоїть боржникові у зобов’язальних правовідносинах і яка своїми діями чи бездіяльністю зробила неможливим своєчасне виконання зобов’язання боржником. Тобто в ст. 613 ЦК термін «кредитор» використовується умовно, в розумінні сторони зобов’язальних правовідносин, яка несе певні обов’язки і має певні права.
2. Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання. При цьому належним є таке виконання, яке відповідає ст. 526 ЦК з урахуванням ч. 3 ст. 612 ЦК, тобто прострочення кредитора наступає і тоді, коли він відмовився прийняти прострочене виконання, за умови, що у нього не виникло право на відмову від прийняття виконання.
3. Прострочення кредитора має місце і тоді, коли сторона зобов’язання не вчинила дій, передбачених договором, актами цивільного законодавства, або дій, які випливають із суті зобов’язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати зобов’язання.
Дії сторони зобов’язання, що протистоїть боржнику, можуть взагалі виключити кваліфікацію поведінки боржника як порушення зобов’язання. Так, договором підряду може бути встановлено, що повна оплата виконаних робіт провадиться не пізніше семи днів після складання акта про здачу-приймання виконаних робіт. Якщо підрядник відповідно до договору роботу не виконав і не подав її до здачі-приймання, термін виконання замовником обов’язку оплатити виконані роботи не настав. У цьому разі замовник (боржник) несе обов’язок оплатити виконану роботу, але цей обов’язок не набув характеру боргу, а кореспондуюче цьому обов’язку право другої сторони не набуло характеру вимоги. У зв’язку з відсутністю порушення зобов’язання з боку замовника (платника) питання про його відповідальність перед другою стороною не може ставитися взагалі.