Між двох вогнів. Чому ми досі обираємо між роботою та сім’єю
- Автор: Слотер Анна-Марі
- Год: 2018
- Язык: украинский
- Год: Наш формат
- ISBN: 978-617-7513-93-2
- Жанр: Публицистика
Электронная книга - «Між двох вогнів. Чому ми досі обираємо між роботою та сім’єю». Краткое содержание книги:
Деякі гендерні знущання доволі милі й смішні. З огляду на те, що наша сім’я — це три чоловіки та я, ми не відмовляємо собі в осуді відмінностей між чоловіками та жінками. Я щиро не вловлюю жартів про функції організму, які здаються моїм чоловіку та синам дотепними. Й вони часто не розуміють жіночої поведінки, яка абсолютно очевидна для мене. В цілому, мені подобається виявляти й приймати гендерні відмінності.
Але тут мені не йдеться про відмінності. Йдеться про передбачувану перевагу — те, чим керуються більшість американських жінок: нам краще, ніж чоловікам, вдаються домашні обов’язки, діти та кухня. Це речі, які ми не хочемо віддавати, й ролі, які чимало жінок хотіли б, щоб виконували чоловіки, а також ті, кому ми готові їх передати.
Розглянемо інший сценарій. Ви заходите в офіс у свій перший робочий день і ваш бос-чоловік каже: «Завдяки еволюції, я виконаю цю роботу краще від тебе, але я дозволю її виконати тобі. Щоб бути певним, що це буде зроблено правильно, я залишу детальні інструкції для кожного окремого завдання. Потім я поїду й телефонуватиму щокілька годин, щоб переконатися, що ти дотримуєшся інструкцій».
Більшість жінок у такій ситуації негайно поскаржаться у відділ кадрів і, можливо, дійдуть до розгляду позову. Але коли я описую цю гіпотетичну сцену в аудиторії жінок, сміх-підтвердження починає вибухати вздовж ряду від моменту, як я дійшла до «Я залишу детальні інструкції». Вони точно знають, про що я розповідаю. Саме так більшість жінок ставляться до чоловіків, коли залишають їх доглянути за дітьми. Кожна жінка, яка залишається розчарованою чоловіковим описом вечора, проведеного з дітьми, коли її немає поруч, не може собі дозволити залишити їх без приготованої їжі в холодильнику та довгого списку того, що необхідно зробити татові. Коли я вказую на наші власні подвійні стандарти, хоча на роботі ми давно й несамовито від них відмовилися, я бачу кілька ледь присоромлених жінок. Проте неминуче, хоча б одна жінка з аудиторії підніме руку й скаже те, про що думають інші:
Але вони справді не знають, як це робити.
Ви уявляєте, як би виглядав будинок, якби мене там не було?
Мій чоловік годував би їх піцою щовечора.
Я сміюсь і погоджуюсь. Але потім зазначаю, що витратила багато років своєї кар’єри, дивуючись, чому чоловіки вважають, що їхній стиль роботи — найкращий, якщо не єдиний. Культ відео-дзвінків, нескінченні спортивні метафори, упередження, що більше (майже) завжди краще. Часто я виконую завдання по-своєму, і чому тоді мій колега-чоловік говорить, що я помиляюся, хоча робота зроблена й зроблена добре? Перше покоління феміністок мусило прийняти ролі й звички офісної роботи на чоловічих умовах. Підвищити рівність сьогодні означає, що жінки дедалі більше вільні працювати по-своєму. Чому ж чоловіки не повинні мати подібну свободу та рівність удома?
Чоловіки звичайно знають про поширене жіноче упередження, що жінки справді краще розуміються на хатніх справах та дітях. У статті New York Magazine терапевт Барбара Касс зараховує до цієї групи багато жінок: «Так багато жінок хочуть контролювати{253} батьківство своїх чоловіків. «Чи є в тебе те-то? Чи зробив ти те-то? Не забуть, що їй це потрібно. І переконайся, що вона спить». Сексизм удався. У Huffington Post тато-блогер Арон Гувейя зазначає, що переважно мами, «які жаліються на робочу завантаженість{254} та доведені до розпачу», критикують татів за те, що ті не виконують прохання правильно одразу, коли вони попросили. «І говорячи про “правильно”, я маю на увазі “по-їхньому”. Я бачила, як критикують і насміхаються з татів за те, як вони одягли немовля та як нагодували його».
Проте, заради дискусії, спробуймо на хвилину припустити, що пересічна жінка, яку ви знаєте, краще справляється з домашніми обов’язками та доглядом за дітьми, ніж пересічний чоловік. Тепер спитайте себе, чому повинно так бути. Досвід та впевненість спадають на думку.
Подумайте про домашній розподіл обов’язків там, де гендерні стереотипи не обов’язково працюють. Наприклад, сплата податків. Ваша мати чи батько сплачують їх? У мене вдома це робив батько, але коли я зробила це вперше, Енді та я подали спільну податкову декларацію, оскільки я заробляю більше й подавала свою власну ще до нашого одруження, то стала людиною, яка знає, як це робиться. Мій досвід, який зростав з роками, дозволив йому не вчитися цього зараз. Подібно з його вмінням планувати поїздки. Його батько завжди розплановував кожну деталь сімейних поїздок, отже, Енді розпланував нашу першу відпустку й кожну відпустку після того. Але це може працювати й зовсім по-іншому. Річ у тім, що якщо ви здобули знання, зробивши щось уперше, ви стаєте надалі виконавцем цього завдання, отримуючи статус, який тільки поглиблює ваші знання й робить вас більшим експертом.