Левіафан прокидається [calibre 5.10.1]

Голден оглянув вимиту команду і запустив п’ятірню у свій чуб, вперше за багато тижнів витягнувши її чистою.

– Отож-бо. Душ і відсутність потреби вправляти зламані ноги звучить приємно. Ще щось?

Наомі підняла підборіддя, замислившись. Її очі ворушились, мовби вона переходила від пункту до пункту в уявному списку:

– У нас повний бак води, інжектори мають досить паливних пелет, аби живити реактор протягом років тридцяти, камбуз має усе необхідне. Ти мусиш мене зв’язати, коли повертатимеш корабель флотським. Він мені подобається.

– Він і справді чудовий, – посміхнувся Голден. – Мала час оглянути озброєння?

– Два торпедні апарати та два десятки торпед великої дальності з високотемпературною плазмою, – доповіла старпом. – Ну, так у маніфесті позначено. Вони підвішені ззовні, тож я фізично не можу підтвердити їхню наявність без того, щоб повзати по обшивці.

– Панель озброєнь каже те саме, капітане, – підтвердив пілот. – І повний запас куль для гармат точкового захисту. За виключенням… ну, ви зрозуміли.

– За виключенням черги, яку ти всадив у вбивцю Гомеза.

– І капітане, коли ми розміщали Келлі у трюмі, я знайшла великий штабель ящиків з позначками. У маніфесті вони прописані як «Мобільний штурмовий набір». Судячи з усього, флотською мовою це означає великий ящик зброї, – додала Наомі.

– Еге, це повний набір для вісьмох морпіхів, – підтвердив Алекс.

– Отже, – підсумував Голден, – з якісним флотським епштейном у нас з`явилися ноги. Якщо ви, друзі, маєте рацію щодо нашого арсеналу, то тепер маємо і зуби. І що ж нам зі всим цім робити? Я схиляюся до того, аби пристати на пропозицію полковника Джонсона щодо прихистку. Які будуть пропозиції?

– Я за, капітане, – озвався Амос, – завжди вважав, що белтери самі собі злі буратіни. Їй-бо, я б залюбки погрався в революцію.

– Землянської заспівав, Амосе? – узяла на кпини Наомі.

– Що це, до біса, означає?

– Нічого, просто тролю тебе. Я знаю, що ти на нашому боці, бо мрієш поцупити наших жінок.

Раптом у відповідь Амос теж вирішив пошуткувати:

– У ваших дівчат і так ноги від вух.

– Так, досить, – призупинив жарти Голден. – Тож двоє голосують за Фреда. Хтось ще?

Наомі підняла руку:

– Я за Фреда.

– Алексе, ти що думаєш? – запитав капітан.

– Мені, в цілому, нема куди поткнутися. Тож я з вами, без варантів, – відповів пілот, – але сподіваюся, це не перетвориться на ще один раунд «іди туди, принеси те».

– Не перетвориться, – відповів Голден, – тепер в мене є корабель і зброя до нього, тож якщо наступного разу хтось мені щось наказуватиме, я її застосую.